Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.03.2019 року у справі №320/3230/17

Ухвала

Іменем України

14 березня2019 року

м. Київ

справа № 320/3230/17

провадження № 61-4937ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЧервинськоїМ. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В.

П.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом МедвідьомЄвгеном Миколайовичем, на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частини житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_4, у якому просив визнати за ним право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та припинити право власності ОСОБА_4 на 1/2 частини зазначеного житлового будинку.

Позов мотивовано тим, що з 16 вересня 1988 року по 10 лютого 2015 року він перебував з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, у період якого за договором купівлі-продажу сторонами за сумісні кошти було придбано житловий будинок АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що з моменту укладення договору купівлі-продажу житлового будинку і до теперішнього часу він постійно проживає у будинку, проте після припинення шлюбних відносин відповідач постійно вимагає від нього звільнити житлове приміщення, ОСОБА_6 просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, позов задоволено.

Поділено майно, набуте під час шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Припинено право власності ОСОБА_4 на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат МедвідьЄ. М. просить скасувати рішення судів попередніх, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті провадження, якщо, зокрема, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Судом установлено, що 16 вересня 1988 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено шлюб.

08 серпня 1998 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 лютого 2015 року шлюб між сторонами було розірвано.

Положення ЦК Української РСР 1963 року та КпШС Української РСР, які при розгляді даної справи підлягали застосуванню поряд із ЦК України 2003 року та СК України, встановлювали принцип презумпції спільності майна подружжя та рівність їх часток (статті 22,28 КпШС Української РСР).

Конструкція норми статті 60 СК України також свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

За змістом частини 1 статті 70, частини 1 статті 71 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, врахували, що спірний житловий будинок набутий сторонами за час шлюбу, що є підставою для визнання майна спільною сумісною власністю, у зв'язку з чим дійшли обґрунтованого висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя у спільному майні та визнання ОСОБА_6 права власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою адвокатом Медвідьом Євгеном Миколайовичем, на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частини житлового будинку, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська В. М. Коротун В. П. Курило