Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.03.2019 року у справі №607/8932/18

Ухвала

14 березня 2019 року

місто Київ

справа № 607/8932/18

провадження № 61-4533ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у липні 2017 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, просила стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 5 000,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, стягнути аліменти за минулий час за період з 01 вересня 2016 року до 01 липня 2017 року у розмірі 50 000,00 грн та 5 109,00 грн понесених додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, пов'язаними з розвитком здібностей дитини.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2018 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 2 500,00 грн, починаючи стягнення з 19 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 24 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОСОБА_1 27 лютого 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційної скаргою на зазначені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1 921,00 грн.

Відповідно до пункту 3 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Предметом спору в цій справі є вимога про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 274 ЦПК України ця справа за визначеним спором не відноситься до категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Касаційна скарга не містить посилання на винятки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив, заявник їх наявність не обґрунтував.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2018 року та постанова Тернопільського апеляційного суду від 24 січня 2019 року ухвалені у малозначній справі й не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 січня 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний