УХВАЛА

05 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 703/1181/16-ц

провадження № 61-17284св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С.

П.,

учасники справи:

позивач - приватне підприємство "Базальт" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2016 року у складі судді Калачника В. П. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 21 грудня 2016 року у складі колегії судів: Василенко Л. І., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року приватне підприємство "Базальт" (далі - ПП "Базальт") в особі ліквідатора - арбіртажного керуючого Іванюка О. М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення пені.

Позовна заява мотивована тим, що постановою Господарського суду Черкаської області від 26 лютого 2015 року ПП "Базальт" визнано банкрутом, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Іванюка О. М.

04 березня 2015 року між ліквідатором ПП "Базальт" та ОСОБА_5 укладено договір відповідального зберігання транспортного засобу Nissan Trade, 2000 року випуску, колір синій, д/н НОМЕР_1, вартістю 7 500,00 грн.

Відповідно до підпункту 2.1.4 договору відповідач зобов'язаний повернути майно поклажодавцеві за його першою вимогою.

Оскільки на неодноразові вимоги про повернення транспортного засобу ОСОБА_5 не реагував, позивач звернувся до суду та просив витребувати з чужого незаконного володіння на користь ПП "Базальт" автомобіль Nissan Trade, д/н НОМЕР_1 та стягнути з нього пеню в розмірі 6 % від вартості транспортного засобу за кожний день затримки його повернення, починаючи з 26 листопада 2015 року, за 162 дні просрочки, що складає 61 650,00 грн і 1 378,00 грн сплаченого ним судового збору.

Після уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача на його користь 91 200,00 грн пені (6 % від вартості транспортного засобу за кожний день затримки повернення транспортного засобу).

Під час розгляду справи представник позивача уточнив суму пені і просив стягнути її в розмірі 72 900,00 грн.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 21 грудня 2016 року, позов задоволено.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ПП "Базальт" автомобіль Nissan Trade, 2000 року випуску, колір синій, д/н НОМЕР_1, вартістю 7
500,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПП "Базальт" 72 900,00 грн - 6 % пені за невиконання зобов'язання та 1 378,00 грн судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що оскільки вимогу про повернення майна відповідач отримав 18 листопада 2015 року і протягом семи днів повинен був виконати зобов'язання, проте, всупереч вимогам договору його не виконав, то, виходячи з умов укладеного між сторонами договору, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 26 листопада 2015 року до 10 травня 2016 року, за 162 дні прострочки, у розмірі, визначеному договором (вартість майна, визначена договором 7 500,00 грн х 6 % = 450 грн пені за один день; 450
грн х 162 дні = 72 900,00 грн).

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та закрити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не врахували положення статей 1, 3 ГПК України, роз'яснення, викладені у ~law10~. У матеріалах справи та у додатку до скарги додано документи, що він є фізичною особою-підприємцем, спірний договір від 04 березня 2015 року стосовно оплатного зберігання майна має підприємницький (господарський характер). Таким чином, за суб'єктним складом сторін та за господарським характером правовідносин справа повинна розглядатись господарським судом.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

02 квітня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

За правилами частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Частиною 1 статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Оскільки у цій справі ОСОБА_5 оскаржує судове рішення з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом приватного підприємства "Базальт" в особі ліквідатора - арбіртажного керуючого ІванюкаОлександра Миколайовича до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення пені, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 21 грудня 2016 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий СуддіВ. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П.

Штелик