Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.08.2018 року у справі №428/4237/18

Ухвала

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 428/4237/18

провадження № 61-42226ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс" про визнання дій (бездіяльності) такими, що порушують права споживача, відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що він є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються відповідачем ТОВ "Таун Сервіс", який, порушуючи діюче законодавство України, не надає споживачам платіжні документи, внаслідок чого

ОСОБА_1 не мав і не має можливості проводити оплату фактичних послуг, у зв'язку з чим в період з 01 травня 2017 року по 30 вересня

2017 року ОСОБА_1 призупинили виплату субсидії, чим, як вважає позивач, відповідачем спричинено йому матеріальні збитки у розмірі 1449,43 грн. Крім того, позивач вважає, що ТОВ "Таун Сервіс" безпідставно включено до тарифу за водопостачання та водовідведення створення та доставку платіжного документу, який вимушений сплачувати ОСОБА_1 як споживач послуги. Зазначеними порушеннями прав ОСОБА_1, як споживача послуг, відповідачем також спричинена моральна шкода, яка виявилась у додаткових зусиллях щодо відновлення виплати субсидії, душевних стражданнях та негативних емоціях, яку ОСОБА_1 оцінює у розмірі 1624,00 грн.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 червня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до

ТОВ "Таун Сервіс" про визнання дії (бездіяльність) як такі, що порушують права споживача; стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1 468,40 грн та моральної шкоди у розмірі 1 624,00 грн; зобов'язання: надати платіжний документ, передбачений законами України, за весь період надання послуг; в подальшому надавати щомісяця платіжний документ, передбачений законами України; зробити перерахунок, виключивши з тарифу вартість складової на створення та доставку платіжного повідомлення; повернути незаконно нараховану суму за надання послуги не в повному обсязі за весь період надання послуги; покладення на відповідача судових витрат, пов'язаних з розглядом позовної заяви.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1залишено без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 червня 2018 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ "Таун Сервіс" про визнання дій (бездіяльності) такими, що порушують права споживача, відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 468,40 грн та моральної шкоди у розмірі 1 624,00 грн, зобов'язання вчинити певні дії залишено без змін.

06 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2018 року в частині відмови в перерахунку тарифу за весь період надання послуг та у наданні ОСОБА_1 щомісячно платіжних документів. ОСОБА_1 просить витребувати у ТОВ "Таун Сервіс" документального підтвердження про вручення щомісячно платіжних документів та зобов'язати ТОВ "Таун Сервіс" надати ОСОБА_1 платіжний документ, передбачений законами України за весь період надання послуг та в подальшому надавати ОСОБА_1 щомісяця платіжний документ, передбачений законами України.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено що з 01 січня 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1762,00 грн.

Предметом спору в даній справі є визнання дій (бездіяльності) ТОВ "Таун Сервіс" такими, що порушують права ОСОБА_1, як споживача; стягнення з ТОВ "Таун Сервіс" на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі

1 468,40 гр. та моральної шкоди у розмірі 1 624,00 грн; зобов'язання

ТОВ "Таун Сервіс" надати ОСОБА_1 платіжний документ, передбачений законами України, за весь період надання послуг; в подальшому надання ОСОБА_1 щомісяця платіжний документ, передбачений законами України; зобов'язання ТОВ "Таун Сервіс" зробити перерахунок, виключивши з тарифу вартість складової на створення та доставку платіжного повідомлення; повернення незаконно нарахованої суми за надання послуг не в повному обсязі за весь період надання послуг ТОВ "Таун Сервіс".

Ціна позову у справі № 428/4237/18 не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа є незначної складності, та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначною справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services

v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від

19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2018 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі.

Було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня

2018 року).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс" про визнання дій (бездіяльності) такими, що порушують права споживача, відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило