Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.03.2018 року у справі №397/929/17

Ухвала

18 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 397/929/17

провадження № 61-13002св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЧервинськоїМ. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В.

П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області у складі судді Пляка С. Л. від 09 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів:

Гайсюка О. В., Карпенко О. Л., Мурашка С. І. від 10 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 12 грудня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю її автомобіля марки "ВАЗ 2114", державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу марки "ЗАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням відповідача.

Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2017 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Вартість відновлювального ремонту згідно зі звітом про оцінку автомобіля від 21 грудня 2016 року становить 35 078 грн 36 коп., вартість матеріального збитку - 27 159 грн 81 коп.

Посилаючись на те, що ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія", у якій застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 27 028 грн 73 коп., просила суд стягнути з відповідача на свою користь різницю між страховою виплатою та фактичним розміром шкоди у сумі 7 401 грн 27 коп., а також 1 000 грн витрат на правову допомогу та 1 000 грн - вартість звіту про оцінку транспортного засобу, а всього 9 401 грн 27 коп.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 7 401 грн 27 коп., 1 000 грн витрат на правову допомогу та 1 000 грн - вартість звіту про оцінку транспортного засобу, а також 640 грн сплаченого судового збору, а всього 10 401 грн 27 коп.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2017 року залишено без змін.

У березні 2018 року ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

12 березня 2018 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 397/929/17.

Надіслано учаснику справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз'яснено йому право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 10 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, підлягає закриттю з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 9 401 грн 27 коп. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (Levages Prestations Services

v. France, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez De La
Torre v. Spain, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 10 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, відкрито помилково, оскільки зазначені судові рішення не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України, а тому підлягає закриттю.

Керуючись статтею 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 10 січня 2018 року закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В.М. Коротун

В.П. Курило