Ухвала

Іменем України

07 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 757/22970/18-ц

провадження № 61-2305ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва

від 11 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду

від 28 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4

до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року представник ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з позовом представником ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 17628 від 31 жовтня 2017 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ШвецьР. О., про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором, що здійснюється Олександрівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Олександрівський РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) в межах виконавчого провадження № ~organization0~ на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 січня 2018 року та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника від 22 березня 2018 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду

від 28 грудня 2018 року, задоволено заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 про забезпечення позову.

Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 17628

від 31 жовтня 2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О. про стягнення із ОСОБА_4

на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором,

що здійснюється Олександрівським РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області в межах виконавчого провадження № ~organization1~ на підставі постанови

про відкриття виконавчого провадження від 16 січня 2018 року

та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника від 22 березня 2018 року.

У касаційній скарзі, поданій 25 січня 2018 року, АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 грудня

2018 року і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи заявника обґрунтовано тим, що саме лише посилання позивача на можливе ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного поновлення прав, за захистом яких вона звернулась до суду, без наведення відповідного обґрунтування та подання належних доказів, не може бути достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

У відповідності до частин 1 , 2 статті 149 ЦПК України

суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених

частин 1 , 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити

чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист,

або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача,

за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суди встановивши, що позивач, який є боржником у виконавчому провадженні, оскаржує в судовому порядку виконавчий документ, дійшли висновку про наявність підстав для прийняття ухвали про забезпечення позову, керуючись пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення заборгованості

за виконавчим документомможе істотно ускладнити поновлення прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Судами наведено обґрунтування своїх висновків та вжито захід забезпечення позову, який не є надмірно обтяжливим для відповідача.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судами норм процесуального права, не спростовують висновків суду.

Згідно частини 1 статті 159 ЦПК України у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частини 1 статті 159 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, мотивуванні судових рішень не викликає розумних сумнівів.

На підставі наведеного, постійна колегія суддів дійшла висновку,

що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким,

що не підлягає виконанню, - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта