Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 09.12.2018 року у справі №536/1039/17 Ухвала КЦС ВП від 09.12.2018 року у справі №536/10...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Ухвала

28 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 536/1039/17

провадження № 61-13230св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач)

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи: Державна фіскальна служба України, Національний банк України, Державна митна служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що з 01 січня 2016 року він втратив статус громадянина України - резидента та набув статус громадянина України - нерезидента, оскільки він є власником житла на території Республіки Болгарія за адресою: житловий комплекс "Імперіал Форт Клуб", квартира АДРЕСА_1. З 08 липня 2016 року має картку за № 700937733 на постійне проживання у Республіці Болгарія, має там підприємство "Балкан транс сервіс" та рахунки в банках.

Заявник указував, що він має центр життєвих інтересів на території Республіки Болгарія, не перебував на території України понад 183 дні, хоча має квартиру в м. Кременчуці.

Починаючи з 01 січня 2016 року заявник відповідає критеріям громадянина України - нерезидента відповідно до підпункту "В" пункту 14.1.213 статті 14 Податкового кодексу України, однак не може підтвердити цей факт, оскільки законодавство України не передбачає процедури його встановлення.

Як заінтересованих осіб до участі в розгляді справи було залучено Національний банк України, Державну фіскальну службу України та Державну митну службу України.

Матеріали цієї заяви разом із доданим до неї клопотанням про визначення підсудності заяви ОСОБА_1 подав до Верховного Суду України.

Ухвалою Верховного Суду України від 26 травня 2017 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Визначено підсудність цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, Кременчуцькому районному суду Полтавської області.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 липня 2017 року заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Державна фіскальна служба України, Національний банк України, Державна митна служба України, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено. Встановлено, що громадянин України ОСОБА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, з 01 січня 2016 року втратив статус резидента України та набув статус громадянина України - нерезидента.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявник ОСОБА_1, починаючи з 01 січня 2016 року відповідає критеріям громадянина України - нерезидента та набув статус громадянина України - нерезидента відповідно до підпункту "В" пункту
14.1.213 статті 14 Податкового кодексу України і Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Болгарія про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 20 листопада 1995 року, яка набрала чинності для України 03 жовтня 1997 року.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вказана заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листопаді 2017 року, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, апеляційний суд порушив права заявника на судовий захист, на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільного залишення території, право власності заявника, а також допустив порушення Конвенції між урядом України і урядом Республіки Болгарії про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 20 листопада 1995 року, Конвенції про тимчасове ввезення від 26 червня 1990 року та статті 380 Митного кодексу України. Вказував, що висновки апеляційного суду про непідвідомчість розгляду його заяви в порядку цивільного судочинства є помилковими, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України розгляд адміністративним судом заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не передбачено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Заперечення на касаційну скаргу не подано.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи:

Державна фіскальна служба України, Національний банк України, Державна митна служба України, про встановлення факту, що має юридичне значення, призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частиною 1 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 07 лютого 2017 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Державна фіскальна служба України, Національний банк України, Державна митна служба України, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Є.В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст