Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 08.04.2020 року у справі №522/6598/17 Ухвала КЦС ВП від 08.04.2020 року у справі №522/65...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Ухвала

27 березня 2020 року

м. Київ

справа № 522/6598/17

провадження № 61-4736 ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства "Житлово комунальний сервіс "Порто-Франківський" про захист прав споживачів та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до комунального підприємства "Житлово комунальний сервіс "Порто-Франківський" (далі - КП "ЖКС "Порто-Франківський"), у якому просили стягнути з відповідача на їх користь в рівних частках 174 125,00 грн на відшкодування майнової шкоди, 40
000,00 грн
моральної шкоди, та судові витрати. В обґрунтуванням позову посилались на те, що їм спричинено майнову та моральну шкоду внаслідок не проведення відповідачем ремонту даху будинку по АДРЕСА_1, після дощів у жовтні 2016 року сталось залиття належної їм квартири № 10.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2019 року, залишеним без змін постановоюОдеського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, у задоволенні позовуОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

До Верховного Суду 10 березня 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Ціна позову у цій справі становить 214 125,00 грн (174 125,00 + 40 000,00), яка станом на 1 січня 2020 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*250=525 500), тому в силу вимог закону, зокрема пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України, ця справа є малозначною.

У касаційній скарзі заявники посилаються на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки немає єдиної правозастосовчої практики у спорах про залиття житла з вини комунальних підприємств, а тому судові рішення підлягають касаційному оскарженню. При цьому, судові рішення суперечать висновкам викладеним в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-ц.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявниками обставини, передбачені підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки ухвалені у вказаних справах судові рішення стосуються різних фактичних і правових обставин.

Так, у наведеному заявниками судовому рішенні (справа № 203/2378/14-ц) вимоги до комунального підприємства позивачами не заявлялись та судами не вирішувались, лише констатовано зобов'язання останнього належно виконувати обов'язки, передбачені житловим законодавством, статутом та умовами укладеного договору.

Однак у цій справі у задоволенні заявленого до комунального підприємства позову було відмовлено у зв'язку з тим, що відповідач не має обов'язку здійснювати капітальний ремонт у будинку, в якому знаходиться належна позивачам квартира.

Доводи касаційної скарги фактично підтверджують незгоду осіб, які подали касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями та не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2019 року тапостановуОдеського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства "Житлово комунальний сервіс "Порто-Франківський" про захист прав споживачів та відшкодування шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст