УХВАЛА

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 569/18080/18

провадження № 61-1159ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

У 2018 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, просила стягнути з нього на її користь 739 640,29 грн, як безпідставно набуте майно.

Позов обгрунтований тим, що ОСОБА_2 є її рідним братом. Між ними є усна домовленість, що вона надає кошти, а її брат ОСОБА_2 будує будинок у м. Рівне, який після завершення будівництва, належатиме їм на праві спільної сумісної власності.

На виконання цієї домовленості, в період з травня 2014 року до вересня 2016 року, вона переказала гроші у розмірі 26 000,00 дол. США та 240,00 євро.

Отримувач грошових переказів - ОСОБА_2.

Вважає, що ці кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави, адже між ними не було укладено правочину в письмовій формі про сумісну діяльність щодо будівництва спільного будинку, тому ці кошти він набув безпідставно відповідно до статті 1212 та частини 1 статті 526 ЦК України.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 червня 2020 року позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 691 802,80 грн, що еквівалентно станом на 24 червня 2020 року згідно з курсом Національного банку України - 26 000,00 дол. США та 7 229,45 грн, що еквівалентно 240,00 євро, як безпідставно набуте майно.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 червня 2020 року скасовано, в позові відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач зазначила про наявність у неї з відповідачем договірного зобов'язання, яке останнім порушене. Доводи та мотиви позовної заяви грунтуються на неналежному виконанні відповідачем зобов'язань за усною домовленістю, яка фактично є договором про спільну діяльність.

Обґрунтування позову підтверджують факт набуття відповідачем коштів за існування достатніх правових підстав, що в свою чергу виключає можливість застосування статті 1212 ЦК України та задоволення позову.

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року визнати поважними причини для поновлення процесуального строку та поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року. Касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

На виконання ухвали у встановлений строк заявник усунула недоліки касаційної скарги.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 8 статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено частини 8 статті 394 ЦПК України.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 495/2442/16-ц.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1.

Витребувати із Рівненського міського суду Рівненської області цивільну справу № 569/18080/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 04 травня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко