Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.09.2021 року у справі №159/595/20

Ухвала

03 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 159/595/20

провадження № 61-14240ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 лютого 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" - Білої Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГ-АНТ", третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним донарахування суми заборгованості за кредитним договором, визнання незаконними прилюдних торгів в частині продажу права вимоги за кредитним договором, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 25 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 24 червня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ
КБ "Надра" - Білої І. В. (далі - ПАТ КБ "Надра"), Товариства з обмеженої відповідальності "ГІГ-АНТ" (далі - ТОВ "ГІГ-АНТ"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним донарахування суми заборгованості за кредитним договором, визнання незаконним прилюдних торгів в частині продажу права вимоги за кредитним договором, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги - відмовлено у повному обсязі.

20 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 лютого 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 червня 2021 року (надійшла до суду 25 серпня 2021 року), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції матеріального права та норм процесуального права, просив передати справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Також заявник просив постановити окрему ухвалу за фактом корупційних дій ПАТ КБ "Надра".

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 1 та 2 статті 390 ЦПК України.

Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник заявляє клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги та зазначає, що копію оскаржуваної постанови він отримав 23 липня 2021 року засобами поштового зв'язку.

Однак, заявником не надано жодного доказу на підтвердження даного клопотання.

Відповідно до частин 4 , 5 статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -

у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення заявнику копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, не надано доказів того, що суд своєчасно не направив копію повного тексту постанови заявнику, та про обставини, що об'єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк. Також у касаційній скарзі відсутні докази дати отримання заявником копії оскаржуваної постанови.

Оскільки належних доказів, що підтверджують дату отримання оскаржуваної постанови, заявник не надав, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини 3 статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Частиною 2 статті 389 ЦПК України.

У пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною 2 статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини 2 , 4 статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною 2 статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення пункту 3 частини 4 статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу касаційної скарги, перевищує п'ять відсотків від його доходу за 2020 рік.

На підтвердження даного клопотання ОСОБА_1 надав довідку про доходи з основного місця роботи та копію посвідчення, що він

є багатодітним батьком.

Дослідивши надані докази, Верховний Суд дійшов висновку, що вказані докази не відображають майнового стану особи в повному обсязі (доказами, що підтверджують майновий стан особи в повному обсязі, можуть бути довідки про доходи або відсутність доходів з Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, служби соціального захисту, тощо), тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року "Про судовий збір", який набрав чинності

01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до Законом України від 08 липня 2011 року "Про судовий збір" України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у лютому 2020 року.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становило 840,80 грн).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 7 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

При подачі позовної заяви ОСОБА_1 заявляв три позовні вимоги немайнового характеру.

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5 044,80 грн ( (840,80*3)*200%=5 044,80 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс. р-н/~organization1~, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача:

Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007 ККДБ: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055").

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір". На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або надати належним чином обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору, підтверджене належними доказами.

Відповідно до вимог частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення заявника від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 лютого 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 червня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до

04 жовтня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць