Ухвала

21 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 750/1668/17

провадження № 61-21425св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 березня 2017 року у складі судді Супруна О. П. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 28 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення коштів.

Позов мотивовано тим, що у грудні 2014 року вона звернулась до Новозаводського районного суду міста Чернігова із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Чернігові про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 січня 2015 року було визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Чернігові від 03 липня 2014 року № 11487/06 про стягнення переплати у розмірі 20 % від пенсії, що належить до виплати ОСОБА_1; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Чернігові виплатити неправомірно відраховану переплату на підставі рішення від 03 липня 2014 року № 11487/06 про стягнення переплати в розмірі 20 % від пенсії у сумі 1 138,80 грн.

Незважаючи на те, що рішення суду набрало законної сили, Управління пенсійного фонду України у місті Чернігові продовжувало протиправно здійснювати відрахування із пенсії позивача, посилаючись на те, що у рішенні суду не зазначається про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Чернігові від 03 липня 2014 року № 11487/06. Резолютивна частина рішення суду не зобов'язує відповідача припинити відрахування з пенсії позивача.

За заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі 20 квітня 2016 року № 751/206/15-а було винесено додаткову постанову, якою заяву ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові від 03 липня 2014 року № 11487/06 про стягнення переплати у розмірі 20 % від пенсії, що належить до виплати ОСОБА_1

На підставі вищевказаної постанови було видано виконавчий лист, рішення звернуто до виконання. 23 серпня 2016 року державний виконавець виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що у резолютивній частині виконавчого листа відсутні заходи з примусового виконання судового рішення.

Посилаючись на те, що не заважаючи на судові рішення, які набрали законної сили Управління Пенсійного фонду України у місті Чернігові продовжувало здійснювати утримання з пенсії з позивача чим порушило її права на отримання пенсії у належному розмірі та призвело до збитків у вигляді недоотриманої пенсії, ОСОБА_1 просила суд: стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області на користь ОСОБА_1 безпідставно здійснену переплату у розмірі 20 % від пенсії, що належить до виплати ОСОБА_1, за період з січня 2015 року по вересень 2015 року в загальному розмірі 1 393,46 грн; стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України і Чернігівській області на користь ОСОБА_1 пеню з безпідставно стягнутої переплати із розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України за період з жовтня 2015 року по день прийняття судового рішення в загальній сумі 2
047,14 грн. Стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на корись позивача 1

393,46 грн безпідставно стягнутих коштів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що держава в особі Пенсійного фонду України, стягнувши з ОСОБА_1 переплату пенсії у сумі 1 393,46 грн, вийшла за межі вимог статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини та здійснила незаконне та свавільне вручання у право на повагу до її власності, оскільки вказані дії проводилися протягом тривалого часу на підставі рішення відповідача, яке у встановленому законом порядку визнано протиправним.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 28 квітня 2017 року рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 березня 2017 року залишено без змін.

Погоджуючись з висновком районного суду, апеляційний суд зазначив, що Управління пенсійного фонду України не мало права стягувати кошти з ОСОБА_1, оскільки такими діями порушено права позивача.

У червні 2017 року Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду Чернігівської області від 23 березня 2017 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 28 квітня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені у порядку адміністративного судочинства, тому стягнута з ОСОБА_1 переплата пенсії на підставі рішення Управління Пенсійного фонду України не може бути майновою шкодою у розумінні частини 1 , 2 статті 1166 ЦК України.

Позивач подала позов до суду з порушенням предметної юрисдикції, судом першої інстанції було порушено пункт 4 частини 1 статті 18 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судом правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення коштів, за касаційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 28 квітня 2017 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. П. Курило