Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 31.03.2020 року у справі №201/5307/19

Ухвала

28 травня 2020 року

м. Київ

справа № 201/5307/19

провадження № 61-4709ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2019 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2019 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та майнової шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1, через засоби поштового зв'язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м.

Дніпропетровська від 24 вересня 2019 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2019 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надання уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження, сплати судового збору.

У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, з посиланням на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. До клопотання долучено довідку про доходи ОСОБА_1 № 9202 2722 3104 1263.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 , 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

З огляду на вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Разом з тим, касаційне провадження не може бути відкрито, оскільки інший недолік касаційної скарги не усунуто, оскільки заявником не надано уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням передбачених у частині 2 статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Оскільки у відведений судом строк недоліки касаційної скарги у повному обсязі не усунуто, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання та розгляд його касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.

Дніпропетровська від 24 вересня 2019 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2019 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю та майнової шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю, вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик