Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.06.2019 року у справі №577/4030/18

Ухвала

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 577/4030/18

провадження № 61-9552ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Лесько А. О., (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", заінтересовані особи: заступник начальника Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Громико Олена Валеріївна, ОСОБА_1, про визнання неправомірними дій державного виконавця, скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулось зі скаргою на дії державного виконавця, заінтересовані особи: заступник начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області Громико О. В., ОСОБА_1.

Скарга мотивована тим, що 10 квітня 2018 року старшим державним виконавцем Конотопського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області Громико О. В. було відкрите виконавче провадження за № 56143485 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 03 квітня 2018 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі № 2/577/20/18 на виконання рішення суду від 05 січня 2018 року та постанови Апеляційного суду Сумської області від 15 березня 2018 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить поручителю ОСОБА_1, а саме: квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13 березня 2008 року № 2086. У подальшому державним виконавцем були вжиті дії, направлені на реалізацію предмета іпотеки: отримано ухвалу суду на примусове проникнення для проведення опису предмета іпотеки, накладений арешт на предмет іпотеки. Проте 06 вересня 2018 року ПАТ "Державний ощадний банк України" надійшла постанова державного виконавця від 29 серпня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 28 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень. ПАТ "Державний ощадний банк України" вважає, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа від 29 серпня 2018 року винесена з порушенням вимог діючого законодавства.

З огляду на викладене, ПАТ "Державний ощадний банк України" просило суд визнати неправомірними дії заступника начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області Громико О. В. щодо повернення виконавчого документа стягувачу, скасувати постанову від 29 серпня 2018 року за виконавчим провадженням № 56143485, зобов'язати заступника начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області Громико О. В. поновити порушене право заявника.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Сумського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року, скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено частково.

Визнано неправомірними дії заступника начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області Громико О. В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29 серпня 2018 року у виконавчому провадженні № 56143485.

Скасовано постанову заступника начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області Громико О. В. у виконавчому провадженні № 56143485 про повернення виконавчого документа стягувачу від 29 серпня 2018 року.

В іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

Частково задовольняючи скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України", суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що постанова заступника начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області Громико О. В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 29 серпня 2018 року з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення, та ненадання дозволу на реалізацію предмета іпотеки органом опіки та піклування ухвалена передчасно та без достатніх на те підстав, оскільки такі дії виконавчої служби порушують принцип обов'язковості судових рішень, зачіпають інтереси стягувача та суперечать законодавству України.

08 травня 2019 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 направила касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пункту 28 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки при зверненні стягнення на предмет іпотеки, в якому проживають та зареєстровані малолітні діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Також судами не враховано правовий висновок Верховного Суду від 10 січня 2018 року у справі № 307/1023/16-ц.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 січня 2018 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки (з майновим поручителем) від 13 березня 2008 року, зареєстрований в реєстрі № 660 трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на праві власності, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за кредитним договором від 13 березня 2008 року № 2086 у розмірі 10 734,25 доларів США та 12 085,29 грн, з них: 9 583,10 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 151,15 доларів США - заборгованість за відсотками; 8 655,74 грн - пеня; 3
429,55 грн - 3 % річних, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах на підставі оцінки майна суб'єкта оціночної діяльності 438 900,00 грн, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Виконавчий лист, виданий 03 квітня 2018 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі № 577/1298/17-ц (провадження № 2/577/20/18) на підставі вказаного рішення суду, стягувач пред'явив для примусового виконання до Конотопського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області.

10 квітня 2018 року старшим державним виконавцем Громико О. В. відкрито виконавче провадження № 56143485.

Державним виконавцем з'ясовано, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та її неповнолітні діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

10 серпня 2018 року проведений опис та накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Заступник начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області Громико О. В. звернулась до органу опіки та піклування Конотопської міської ради Сумської області з листом про надання дозволу на реалізацію вказаної квартири, в якій зареєстровані та проживають малолітні діти.

Орган опіки та піклування Конотопської міської ради Сумської області дозволу на реалізацію квартири не надав.

29 серпня 2018 року заступник начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області Громико О. В. винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відмови органу опіки та піклування Конотопської міської ради Сумської області у наданні дозволу на реалізацію предмета іпотеки, посилаючись на пункт 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та пункт 28 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно з частиною 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов'язковості виконання рішень, справедливості, неупередженості та об'єктивності, розумності строків виконавчого провадження.

Згідно з частиною 7 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог частини 1 статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Суди першої та апеляційної інстанції врахували вимоги наведених норм закону, перевірили доводи скарги ПАТ "Державний ощадний банк України" та, встановили, що постанову заступника начальника Конотопського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Сумській області Громико О. В. про повернення виконавчого документа стягувачу від 29 серпня 2018 року винесено передчасно, оскільки такі дії державного виконавця порушують принцип обов'язковості судових рішень та не відповідають чинним нормам законодавства України. Також правильним є висновок судів щодо положення пункту 28 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, за якими у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користуванні яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону, підлягають застосуванню в ході процедури виконання рішення про стягнення заборгованості за рахунок усього майна, що належить боржнику, без визначення конкретного майнового об'єкта, який підлягає продажу.

За приписами частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З урахуванням того, що касаційна скарга є необґрунтованою та рішення касаційного суду за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1. не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, суд на підставі пункту 5 частини 2 та частини 4 статті 394 ЦПК України відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частиною 5 , пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", заінтересовані особи: заступник начальника Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Громико Олена Валеріївна, ОСОБА_1, про визнання неправомірними дій державного виконавця, скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29 серпня 2018 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко