Історія справи

Ухвала ККС ВП від 12.09.2019 року у справі №759/12438/17

УХВАЛА

27 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 759/12438/17

провадження № 51-2650ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року,

встановив:

Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2016 року і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Київський апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2019 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін. На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_1 зарахував у строк покарання термін попереднього ув'язнення з 04 липня 2017 року до 18 лютого 2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Як убачається з матеріалів провадження, не погоджуючись із постановленими судовими рішеннями, засуджений ОСОБА_1 неодноразово звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, за наслідками розгляду яких касаційний суд постановив такі рішення:

1) ухвалою від 31 травня 2019 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК і надав строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків;

2) ухвалою від 12 вересня 2019 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 разом з усіма доданими до неї матеріалами, оскільки засуджений у наданий йому касаційним судом п'ятнадцятиденний строк не усунув недоліків своєї касаційної скарги;

3) ухвалою від 31 жовтня 2019 року Верховний Суд поновив засудженому ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постановлених щодо нього судових рішень та залишив без руху його касаційну скаргу через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК і надав строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків;

4) ухвалою від 04 лютого 2020 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 разом з усіма доданими до неї матеріалами, оскільки засуджений у наданий йому касаційним судом п'ятнадцятиденний строк не усунув недоліків своєї касаційної скарги.

Не погоджуючись, як зазначено у касаційній скарзі, із вироком апеляційного суду від 18 лютого 2019 року, хоча з долучених до касаційної скарги рішень вбачається, що стосовно засудженого постановлено ухвалу від 18 лютого 2019 року, ОСОБА_1 поза межами строку на касаційне оскарження звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вирок апеляційного суду та винести новий вирок, а також відповідно до ч. 5 ст. 72 КК зарахувати строк його перебування в СІЗО з 18 березня 2014 року до 26 вересня 2014 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

При цьому правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу.

Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію.

Порядок обчислення процесуальних строків визначений ст. 115 КПК. Частиною 4 вказаної статті процесуального закону визначено, що при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 була постановлена 18 лютого 2019 року, та вручена йому (згідно з копією розписки, яка міститься в матеріалах провадження за скаргою) 05 квітня 2019 року. Таким чином, останнім днем подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції для засудженого ОСОБА_1 було 08 липня 2019 року.

Однак засуджений ОСОБА_1 подав касаційну скаргу лише 16 квітня 2020 року (згідно з його підписом на касаційній скарзі), тобто більше ніж через 9 місяців після закінчення трьохмісячного строку на касаційне оскарження, визначеного ч. 2 ст. 426 КПК.

Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Однак питання про поновлення строку на касаційне оскарження постановлених щодо нього судових рішень ОСОБА_1 перед судом касаційної інстанції не порушив.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 подав касаційну скаргу після закінчення строку касаційного оскарження, а питання про його поновлення ним не порушено.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, вважає за необхідне повернути касаційну скаргу, оскільки засуджений ОСОБА_1 подав її після закінчення строку касаційного оскарження, та не порушив питання про поновлення йому цього строку.

Що ж стосується порушеного ОСОБА_1 у касаційній скарзі питання застосування положень ч. 5 ст. 72 КК, то Верховний Суд звертає увагу останнього на те, що він вправі звернутися із клопотанням до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, про застосування положень ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" від 26 листопада 2015 року № 838-VIII за наявності підстав передбачених законом в порядку виконання вироку відповідно до статей 537, 539 КПК.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Повернути касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року разом з усіма доданими до цієї скарги матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович Ю. М. Луганський С. Б. Фомін