Історія справи

Ухвала ККС ВП від 21.09.2020 року у справі №937/10489/19

Ухвала

19 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 937/10489/19

Провадження № 51-4425ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С. Б.,

суддів Булейко О. Л., Іваненка І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 травня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 29 липня 2020 року про повернення апеляційної скарги,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд вказаних судових рішень щодо нього.

Відповідно до частини 1 статті 429 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 вересня 2020 року касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 427 КПК та надано п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків.

При цьому, в ухвалі ОСОБА_1 було роз'яснено, що у разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.

За змістом частини 1 статті 429 КПК строк необхідний для усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання даної ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.

Таким чином, ОСОБА_1 було надано максимальний строк для усунення недоліків касаційної скарги залишеної без руху.

У межах наданого судом строку ОСОБА_1 надіслав до касаційного суду уточнену касаційну скаргу, проте недоліків, на які наголошував суд касаційної інстанції у своїй ухвалі, не усунув.

Зокрема, скаржник повторно не погоджується з ухвалою слідчого судді від 27 травня 2020 року, однак в силу статті 310 та частини 4 статті 424 КПК вказане судове рішення не може бути предметом оскарження в касаційному порядку, а доводи в цій частині - предметом касаційного розгляду суду.

Крім того, за приписами пункту 5 частини 2 статті 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Такі вимоги мають узгоджуватися із приписами статті 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Однак ОСОБА_1 повторно просить: скасувати ухвалу слідчого судді, яка не може бути предметом касаційного провадження, а також ухвалу апеляційного суду; винести нове судове рішення та задовольнити його вимоги.

Викладені у касаційній скарзі вимоги до касаційного суду не узгоджуються з вищенаведеними положеннями в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 429 КПК, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі викладеного та керуючись пункту 1 частини 3 статті 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 травня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 29 липня 2020 року про повернення апеляційної скарги, повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С. Б. Фомін О. Л. Булейко І. В. Іваненко