Історія справи

Ухвала ККС ВП від 08.12.2019 року у справі №317/2245/17
Ухвала ККС ВП від 06.10.2019 року у справі №317/2245/17

Ухвала

6 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 317/2245/17

провадження № 51-4136 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Булейко О. Л.,

суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 5 жовтня 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 25 червня 2019 року щодо нього у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080230002309,

встановив:

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушив питання про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку, а також просить поновити йому пропущений строк касаційного оскарження.

Перевіривши надані засудженим матеріали, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути предметом касаційного розгляду, оскільки подана після закінчення строку касаційного оскарження, встановленого у ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), та за відсутності підстав для його поновлення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений ухвалою суду за клопотанням заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 серпня 2019 року касаційну скаргу засудженого було залишено без руху через її невідповідність вимогам п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), і надано строк для усунення недоліків. Оскільки у встановлений строк недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 не усунув, ухвалою касаційного суду від 4 жовтня 2019 року її було повернуто.

Однак, засуджений ОСОБА_1 повторно звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду і ставить питання про поновлення пропущеного строку.

Так, ухвалу апеляційного суду було постановлено 25 червня 2019 року за участю засудженого. Під вартою ОСОБА_1 не утримується. Тому строк касаційного оскарження для нього закінчився 26 вересня 2019 року.

Незважаючи на це з повторною касаційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 28 листопада 2019 року тобто через 2 місяці після закінчення строку касаційного оскарження.

Таким чином, у засудженого ОСОБА_1 було достатньо часу на касаційне оскарження, а доводи засудженого про отримання ним копії ухвали Верховного Суду від 4 жовтня 2019 року про повернення його касаційної скарги після закінчення строку касаційного оскарження не є поважною причиною його пропуску, оскільки це не перешкоджало засудженому подати касаційну скаргу в передбачений законом строк.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для поновлення засудженому ОСОБА_1 строку касаційного оскарження.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, не знайшов підстав для його поновлення.

Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_1 в поновленні строку касаційного оскарження.

Касаційну скаргу засудженого на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 5 жовтня 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 25 червня 2019 рокущодо нього повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. Л. Булейко Г. М. Анісімов І. В. Іваненко