Ухвала

іменем України

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 523/7997/20

провадження № 51-5814ска20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Єремейчука С. В.,

суддів Вус С. М., Чистика А. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року,

встановив:

У касаційній скарзі, ОСОБА_1 порушує питання про перегляд указаного судового рішення у касаційному порядку.

Із матеріалів за скаргою вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2020 року, якою накладено на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) адміністративне стягнення у виді штрафу, апеляційну скаргу з усіма доданими додатками повернуто скаржнику.

Перевіривши касаційну скаргу та надану до неї копію судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Статтею 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець керувався такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

У КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (ч.ч. 2, 10 ст. 294 КУпАП).

Тобто, обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлені у ч.ч. 2, 10 ст. 294 КУпАП, відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Крім того, ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Оскаржувана постанова до цього переліку не входять, а тому Касаційний кримінальний суд Верховного Суду не наділений повноваженнями здійснювати її перевірку.

Таким чином, виходячи із наведених положень Конституції України та статей Кодексів, оскаржуване судове рішення не може бути предметом перевірки в порядку касаційної процедури.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Єремейчук С. М. Вус А. О. Чистик