Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.06.2021 року у справі №910/495/21

УХВАЛА

22 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/495/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

ОСОБА_2

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 21.04.2021

у складі суддів: Полякова Б. М., (головуючий), Верховця А. А., Грека Б. М.,

за заявою ОСОБА_1

ОСОБА_2

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - заявники) 14.05.2021 звернулись з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від
21.04.2021 у справі № 910/495/21 Господарського суду м. Києва.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/495/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Білоус В. В., суддя - Васьковський О. В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2021.

Розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2021 відмовлено у прийнятті спільної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2021 заявники звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.04.2021 залишено без руху, встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на підтвердження своїх доводів щодо підстав поновлення цього строку, роз'яснено скаржникам, що у разі невиконання зазначеної ухвали суду застосовуються наслідки передбачені ч. 4 ст. 260 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 17.02.2021, повернуто АТ "Укрпошта" до апеляційного суду з відміткою "за закінченням строку зберігання".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, повернуто заявнику з підстав не надання до суду причин в обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду.

Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від
21.04.2021 заявники звернулись до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 скасувати.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися настаттями 234, п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявники звернулись з апеляційною скаргою 11.02.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 15.01.2021.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначивши про отримання оскаржуваного судового рішення лише 29.01.2021, проте не надавши доказів отримання оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на те, що заявниками апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконано вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 та не надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з належним його обґрунтуванням, правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України при прийняті ухвали від
21.04.2021 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.01.2021 у справі № 910/495/21, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Вимоги касаційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду м.

Києва від 15.01.2021 не можуть бути розглянуті судом касаційної інстанції в силу положень п. 4 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від
18.01.2021 не є судовим рішенням прийнятим за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду по суті заявлених вимог.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 910/495/21, з підстав передбачених п. 2 ч. 2 ст. 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 910/495/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Я. Погребняк

Судді В. В. Білоус

О. В. Васьковський