Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.06.2019 року у справі №925/219/19

УХВАЛА

20 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/219/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Разек Черкаси"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019

у складі колегії суддів: Калатай Н. Ф. (головуючий), Мартюк А. І., Зубець Л. П.

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Віп-Рент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Разек Черкаси"

про стягнення 209 438,55 грн

ВСТАНОВИВ:

13.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Разек Черкаси" через Північний апеляційний господарський суд звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 925/219/19.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/219/19 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді - Катеринчук Л. Й., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019.

Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становить 1 921,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

В порушення наведених приписів до поданої касаційної скарги взагалі не додано доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від такої сплати.

Таким чином описані у цій ухвалі обставини могли би стати підставою для залишення касаційної скарги без руху на підставі положень статті 290 Господарського процесуального кодексу України, однак суд вважає за необхідне повернути касаційну скаргу з підстав передбачених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розцінює її подання зловживанням процесуальними правами і в обґрунтування своєї позиції зазначає таке.

За приписами частин 1, 2, 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Так, судовою колегією касаційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019 у справі № 925/219/19 відкрито провадження у справі, враховано клопотання позивача у зв'язку з чим вказану справу визнано малозначною та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Разек Черкаси" зверталось до місцевого господарського суду з заявою про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019 у справі № 925/219/19, а саме просило доповнити текст мотивувальної частини ухвали вказівкою, що справа № 925/219/19 визнана судом малозначною.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.03.2019 у справі № 925/219/19 відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Разек Черкаси" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.03.2019 у справі № 925/219/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 у справі № 925/219/19 вищезазначену апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі 1 921,00 грн та надано відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги тривалістю 10 днів із дня вручення копії зазначеної ухвали.

На виконання зазначеної ухвали, відповідач 25.04.2019 звертався до апеляційного суду із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просив звільнити його від слати судового збору. Вказану заяву відповідач обґрунтовував арештом грошових коштів на рахунках товариства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2019 у справі № 925/219/19 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору.

Оскільки виявлені недоліки не були усунуті скаржником, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019, яка є об'єктом касаційного оскарження, апеляційну скаргу відповідача на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2019 у справі № 925/219/19 повернуто скаржнику.

Судовою колегією касаційної інстанції із даних Єдиного державного реєстру судових рішень також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Разек Черкаси" неодноразово зверталось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційними скаргами про перегляд аналогічних ухвал суду апеляційної інстанції, які прийняті за подібних обставин, як у даній справі (відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернення апеляційних скарг з підстав неусунення недоліків).

За наслідками розгляду таких касаційних скарг, ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, від 25.03.2019 у справі № 925/1353/18, від 25.04.2019 у справі № 925/146/18 та від 23.05.2019 у справі № 925/1146/18 відмовлено у відкритті касаційних проваджень з підстав правильного застосування судом апеляційної інстанції норм права, які є очевидними і не викликають розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Отже, подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Разек Черкаси" даної касаційної скарги за наявності прийнятих раніше ухвал Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду які вказані вище є характерним прикладом зловживання процесуальними правами і полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права настаттею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від
20.01.2011).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Разек Черкаси", за зловживання процесуальними правами, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 5 000,00 грн.

Крім того, судова колегія звертає увагу учасників справи на частину 2 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, керуючись статтями 43, 131, 135, 234, 314, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Разек Черкаси" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 925/219/19 разом з доданими матеріалами повернути скаржнику.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Разек Черкаси" (просп.

Хіміків, 74, місто Черкаси, Черкаська область, 18018, ідентифікаційний код - 36299742) в дохід Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, місто Київ, 01021, ідентифікаційний код - 26255795) за зловживання процесуальними правами штраф у розмірі 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 коп).

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько Судді Л. Й. Катеринчук В. Г. Пєсков