УХВАЛА

14 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/3412/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду колегія суддів у складі: Медуниця О.Є., Гребенюк Н.В., Пелипенко Н.М. від 21.02.2018 у справі

за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтрекс" про стягнення 6 150 799,96 грн,

за участю представників:

позивача - Ворожбянов А.М., представник;

відповідача - Заброда М.Л., адвокат,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Харківська міська рада звернулося із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі № 922/3412/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2018 справа передана на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є.В.- головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради та призначено справу до розгляду на 14.06.2018 о 17:20.

Судами встановлено, що позовні вимоги Харківської міської ради, з посиланнями на статті 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), мотивовано тим, що відповідач без укладання договору оренди землі здійснює фактичне користування земельною ділянкою по вул. Клочківській, 140, у м. Харкові площею 0,9332 га на якій розташовані належні йому нежитлові будівлі, в зв'язку з чим ТОВ "Сінтрекс" зобов'язане відшкодувати розмір збережених коштів, розрахованих як орендна плата за землю, за період січня 2016 року по вересень 2017 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.12.2017 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Сінтрекс" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 6 150 799,96 грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), тому розмір доходу відповідача у період з 01.01.2016 по
30.09.2017, розрахований позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування та на підставі статей 1212, 1213, 1214 ЦК України підлягає відшкодуванню позивачу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 рішення скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові.

Постанова обґрунтована тим, що в матеріалах справи відсутні докази фактичного користування відповідачем земельною ділянкою в більшому розмірі, ніж 0,8880 га, що визначено договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 24.12.2015 № 200, № 204 та підтверджується даними Державного земельного кадастру.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі, якщо відповідач фактично користується земельною ділянкою за межами тієї площі, що вказана в наданих сторонами документах (витягу з Державного земельного кадастру та договорах купівлі-продажу нерухомого майна), то відсутні й підстави для стягнення з нього безпідставно набутих коштів в розмірі орендної плати, оскільки в такому випадку у відповідача виник би обов'язок з відшкодування збитків за самовільне зайняття земельної ділянки, а не обов'язок зі сплати орендної плати за частину земельної ділянки, що перебільшує площу 0,888 га.

Також апеляційний господарський суд зазначив про те, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 01.01.2016 по 30.09.2017, проте при здійсненні розрахунку розмір безпідставно збережених коштів зменшено лише на суму сплаченого земельного податку за період з 01.01.2016 по 30.07.2016, обставини щодо сплати відповідачем земельного податку у 2017 році взагалі не досліджувались судом, а відповідач зазначає, що за період з серпня 2016 року по вересень 2017 року ним сплачувався земельних податок, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи.

Верховний Суд України у постановах від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від
07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі № 922/207/15 та від
12.04.2017 у справі № 922/5468/14 дійшов висновків про те, що розмір безпідставно збережених коштів відповідачем, розрахований Харківською міською радою, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування та може бути стягнутий на підставі вимог статей 1212, 1213, 1214 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до положень статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Згідно з частиною 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 157 ЗК України).

Постановою Кабінет Міністрів України від 19.04.1993 № 284 затверджено "Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", згідно пункту 1 якого власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

При цьому для застосування такого виду відповідальності як стягнення збитків, суду необхідно встановити наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою правильного вирішення спору у справі № 922/3412/17 вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, наведеного у постановах від
30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від
12.04.2017 у справі № 922/207/15 та від 12.04.2017 у справі №922/5468/14 в частині застосування норм права у подібних правовідносинах щодо можливості стягнення суми орендної плати, за відсутності укладеного між сторонами договору оренди землі, на підставі приписів статей 1212, 1213, 1214 ЦК України.

Відповідно до пункту 7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

У колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на відміну від Великої Палати Верховного Суду за наведених вище обставин відсутні процесуальні можливості правильно вирішити спір у даній справі з огляду на наведені висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в наведених вище раніше ухвалених рішеннях, а отже і для формування за наведених обставин єдиної правозастосовчої практики.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що справу №909/425/17 відповідно до вимог пункту 7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтею 234 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

УХВАЛИВ:

Справу № 922/3412/17 разом із касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у даній справі передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір