УХВАЛА

13 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7326/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Євстигнеєва Н.М.)

від 02.01.2018

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

(головуючий - Широбокова Л.П., судді: Орєшкіна Е.В., Подобєд І.М.)

від 28.02.2018

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

на дії Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича

у справі № 904/7326/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріметалс Текнолоджіз Україна"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

про стягнення 5 129 953,56 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2017 у справі № 904/7326/17, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції від
16.11.2017, позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріметалс Текнолоджіз Україна" (далі - ТОВ "Пріметалс Текнолоджіз Україна") заборгованість у розмірі 3 758 331,32 грн, 3% річних у розмірі 272 130,14 грн та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 60 456,92 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" у грудні 2017 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, посвідчення № 0002 від
30.05.2017, з вимогами:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича в частині не передачі до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчих проваджень: № 55418627, № 55418622, № 55418610 для приєднання їх до зведеного виконавчого провадження;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича в частинах:

- накладення арешту на кошти, що належать ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", шляхом винесення постанови від 20.12.2017 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 55418627;

- пред'явлення до банківських установ, де відкрито рахунки ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", платіжної вимоги № 7 від 20.12.2017 на суму 10 151
304,38 грн з метою примусового стягнення коштів на підставі наказів Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7325/17 від 06.12.2017, № 904/7327/17 від 11.12.2017, № 904/7326/17 від 22.11.2017, постанови приватного виконавця № 55418627 від 20.12.2017;

- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича передати до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження № 55418627 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження;

- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича усунути допущені порушення шляхом:

- скасування постанови від 20.12.2017 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №55418627;

- відкликання з установ банків, де відкрито рахунки ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", платіжної вимоги №7 від 20.12.2017 на суму 10 151
304,38 грн з метою примусового стягнення коштів на підставі наказів Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7325/17 від 06.12.2017, № 904/7327/17 від 11.12.2017, № 904/7326/17 від 22.11.2017, постанови приватного виконавця № 55418627 від 20.12.2017.

Скарга мотивована тим, що приватним виконавцем Лисенко Ю.О. при здійсненні оскаржуваних виконавчих дій порушені приписи законодавства щодо виконання декількох виконавчих документів шляхом об'єднання їх у зведене виконавче провадження тим виконавцем, що відкрив виконавче провадження раніше; накладенням арешту на рахунок із соціальними коштами, на який заборонено накладати арешт та прийняття виконавчих документів на суму, що перевищує дозволену законом. При цьому скаржник звертає увагу суду на ту обставину, що перше виконавче провадження з примусового виконання рішення про стягнення з ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" коштів було відкрито постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.05.2017 ВП № 53873574. У рамках цього виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" в межах суми стягнення 3 474 302
315,07 грн та накладено арешт на все майно, що належить боржнику. Згідно постанови державного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 53873574 від
28.07.2017 виконавчі провадження № 53832028, № 53873574 об'єднано у зведене виконавче провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2018 у справі № 904/7326/17 скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на бездіяльність та дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, посвідчення № 0002 від 30.05.2017, задоволено частково. Суд визнав неправомірною бездіяльність приватного виконавця Лисенка Юрія Олександровича в частині не передачі до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконавчого провадження № 55418627, для приєднання його до зведеного виконавчого провадження;

визнав неправомірними дії приватного виконавця Лисенка Ю.О., в частинах:

- накладення арешту на кошти, що належать ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", шляхом винесення постанови від 20.12.2017 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 55418627 щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7326/17 від 22.11.2017;

- пред'явлення до банківських установ, де відкрито рахунки ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", платіжної вимоги № 7 від 20.12.2017 з метою примусового стягнення коштів на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7326/17 від 22.11.2017, постанови приватного виконавця № 55418627 від 20.12.2017 щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7326/17 від 22.11.2017;

зобов'язав приватного виконавця Лисенка Юрія Олександровича передати до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження: № 55418627 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження;

зобов'язав приватного виконавця Лисенка Юрія Олександровича усунути допущені порушення шляхом:

- скасування постанови від 20.12.2017 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 55418627 щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7326/17 від 22.11.2017;

- відкликання з установ банків, де відкрито рахунки ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", платіжної вимоги № 7 від 20.12.2017 з метою примусового стягнення коштів на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7326/17 від 22.11.2017, постанови приватного виконавця № 55418627 від 20.12.2017.

В задоволенні решти вимог скарги відмовив.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 904/7326/17 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від
02.01.2018 залишено без змін.

Задовольняючи частково скаргу ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" на дії та бездіяльність приватного виконавця Лисенка Юрія Олександровича, а саме в частині оскарження дій щодо наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7326/17, виконання якого перебуває у зведеному виконавчому провадженні, місцевий господарський суд зазначив, що в силу норм Закону України "Про виконавче провадження" наявність двох або більше зведених виконавчих проваджень щодо одного і того ж боржника є недопустимим, оскільки порушується принцип черговості задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів. При цьому місцевий суд також зазначає про порушення приватним виконавцем приписів п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого приватний виконавець в період до 01.01.2018 прийняв на виконання за зведеним виконавчим провадженням виконавчі документи із загальною сумою в 10 151 304,38 грн, в той час як він обмежений законодавством сумою стягнення за рішеннями в шість та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки приватним виконавцем Лисенко Ю.О. не здійснювалося відкриття першого виконавчого провадження про стягнення коштів з боржника ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", зазначене зобов'язує приватного виконавця передати відповідні накази на виконання органу ДВС, який відкрив перше виконавче провадження відносно цього боржника для приєднання їх до зведеного виконавчого провадження.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погодився із висновком місцевого суду щодо порушення приватним виконавцем п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" стосовно обмеження суми стягнення, оскільки апеляційний господарський суд вважає, що зазначене обмеження стосується одного виконавчого документа, а не їх сукупності. Проте, даний помилковий висновок не вплинув на прийняття правильного та законного рішення по суті скарги.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від
02.01.2018 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
28.02.2018 у справі № 904/7326/17 приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувані ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні скарги ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" на дії приватного виконавця Лисенка Ю.О.

Узагальнені доводи касаційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича:

- судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права та зроблено висновки, що не відповідають обставинам справи, що у підсумку призвело до неправильного вирішення справи, зокрема, боржником не доведено порушення його прав, а лише зазначено про порушення прав стягувачів;

- судами порушено принцип диспозитивності, що полягає у наданні права стягувачу за виконавчим провадженням визначити орган, що буде здійснювати примусове стягнення, обираючи при цьому між державною службою та системою приватних виконавців;

- судами порушено норми матеріального права, зокрема, ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", предметом регулювання якої є порядок виконання декількох виконавчих документів щодо одного боржника у зведеному виконавчому провадженні державними виконавцями та приватними незалежно один від одного;

- судами невірно застосовано пункт 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яку слід розуміти в якості врегулювання порядку об'єднання виконавчих проваджень та приєднання до зведеного виконавчого провадження, що знаходяться саме у приватного виконавця.

Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 904/7326/17 відкрито касаційне провадження за скаргою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 та прийнято зазначену касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 у справі № 904/7326/17 провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування статей 3, 4 Закону України "Про судовий збір" у подібних правовідносинах у іншій справі № 915/955/15.

Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 904/7326/17 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича.

Колегія суддів, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, з врахуванням норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшла висновку про наявність правових підстав для передання даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на те, що дана справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця належить стягувачу, якщо виконання рішення відповідно до статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби і приватних виконавців.

Тобто під час виконання певних категорій рішень стягувачі мають право вибору визначати орган, що буде здійснювати примусове виконання, обираючи між державною виконавчою службою та системою приватних виконавців.

Особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника визначені статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно приписів статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", виконання кількох рішень про стягнення коштів у рамках зведеного виконавчого провадження з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника.

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника в органах державної виконавчої служби формується своє зведене виконавче провадження, враховуючи правила "першого державного виконавця, який відкрив виконавче провадження", а у приватного виконавця - своє зведене провадження, які фактично "не перетинаються" та існують окремо, незважаючи на те, що мова може йти про одного й того ж боржника.

У відповідності з пунктом 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 N 2832/5) (далі - Інструкція) ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 2 Інструкції передбачено, що примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження", здійснюють державні виконавці та приватні виконавці (крім рішень, передбачених частиною другою статті 5 Закону).

Відповідно до пункту 13 розділу 3 Інструкції приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою.

Пунктом 14 Інструкції передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Відповідно до п. 15 Інструкції об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.

Зазначена норма носить відсильний характер та визначає порядок об'єднання виконавчих проваджень та приєднання до зведеного виконавчого провадження, тих справ, що знаходяться на виконанні у приватного виконавця.

Разом з цим, відсутність законодавчо врегульованого акумулювання виконавчих проваджень в одного суб'єкта виконання, призводить до виникнення проблеми розподілу коштів між стягувачами.

Так, статтею 46 Закону встановлено черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів, а саме визначено, що:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку із втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;

5) у п'яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

При цьому, вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.

Таким чином, правова проблема у даній справі зумовлена відсутністю законодавчого врегулювання визначення обов'язку приватних виконавців передавати справи державному виконавцю, який відкрив перше виконавче провадження, оскільки стаття 30 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що окремі зведені виконавчі провадження можуть перебувати на виконанні як в органах державної виконавчої служби, так і у приватних виконавців, однак виконавчі дії у такому разі вчиняються виключно на рівні окремих суб'єктів виконання - державних чи приватних.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з частиною 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що наведені у даній ухвалі суду обставини свідчать про наявність виключної правової проблеми щодо застосування норм статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", яка зумовлює необхідність передачі даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Керуючись частиною 5 статті 302, статтею 303 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 904/7326/17 за скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на дії Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Студенець

Судді Г.Вронська

Л. Стратієнко