Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.04.2018 року у справі №917/1375/17

УХВАЛА

13 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 917/1375/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В.- головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду колегія суддів у складі: Шевель О.В., Крестьянінов О.О., Фоміна В. О. від 05.03.2018 у справі

за позовом Лубенської міської ради в особі Управління з питань комунального майна та земельних відносин до Фізичної особи - підприємця Кузуб Наталії Володимирівни про стягнення 95 702,09 грн збитків,

ВСТАНОВИВ:

Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради 20.06.2018 звернулось безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2018.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2018 справа передана на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є.В.- головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.

Колегія суддів враховує висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до Ухвали від 23.02.2018 у справі №910/1396/16 щодо можливості розгляду касаційної скарги у паперовій формі, яка подана безпосередньо до Верховного Суду, з урахуванням того, що з 05.02.2018 в Суду наявний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для перевірки представництва сторін та доступ до єдиної системи діловодства спеціалізованого суду, що забезпечує можливість отримання касаційним судом електронної копії судового рішення, а також зважаючи на право суду касаційної інстанції на витребування справ у паперовій формі із судів нижчих інстанцій в силу частини 1 статті 294 ГПК України.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення у справі Brualla Gomez de La Torre v. Spain,
19.12.1997, Repotrs 1997-VIII, п. 35).

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із частиною 5, 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5, 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частиною 5, 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Станом на 1 січня 2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 762 грн.

Предметом позову в даній справі є стягнення 95 702,09 грн збитків, а, отже, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що дана справа має значний суспільний інтерес та виняткове значення для нього.

Як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини зі справ "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001, та зі справи "Серявін та інші проти України" від 10.05.2011, одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Із змісту постанови апеляційної інстанції вбачається, що предметом спору є стягнення коштів за користування земельною ділянкою площею 0,0860 га по вул.

Олександрівській, 46/1 в м. Лубни без правовстановлюючих документів у період з
15.08.2014 по 11.11.2016.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Лубенської міської ради від
30.11.2001 затверджено виготовлений відповідно до рішення міської ради від
28.08.2001 проект відведення земельної ділянки та надано Фізичній особі-підприємцю Кузуб Н.В. земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель міської ради в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років, згідно зі ст. 8 Земельного кодексу України, для комерційного використання (будівництво магазину).

В ході апеляційного провадження обома сторонами підтверджено, що на виконання вищевказаного рішення між Лубенською міською радою і ФОП Кузуб Н.В. було укладено договір оренди земельної ділянки.

Також встановлено, що рішенням міської ради від 17.04.2007 у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди землі та згідно поданої заяви надано в оренду ФОП Кузуб Н. В. земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель міської ради в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років.

На підставі вищевказаного рішення між сторонами було укладено договір оренди землі від 02.03.2009 терміном на 5 років.

Згідно з п.2 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 242287,80 грн. П.4 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3% нормативної грошової оцінки до земельного податку; щомісячна орендна плата складає 605,71 грн.

Рішенням міської ради від 16.03.2012 (а. с.16) договір оренди було поновлено на новий термін (5 років). П. 8 вказаного рішення зобов'язано Кузуб Н.В. в місячний термін укласти з міською радою договір оренди землі та зареєструвати його в установленому порядку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представниками сторін, відповідний договір оренди укладений не був через непогодження сторонами розміру орендної плати. А саме, Кузуб Н.В. не погоджувалася на пропозицію орендодавця щодо визначення розміру орендної плати із розрахунку 10% від нормативної грошової оцінки, враховуючи, що у договорі від 02.03.2009 таку ставку було визначено на рівні 3%.

Приймаючи оскаржену постанову суд апеляційної інстанції мотивував її тим, що твердження суду першої інстанції про наявність свідомої протиправної бездіяльності відповідача та затягування у часі оформлення договірних відносин колегія суддів вважає таким, що не узгоджується з обставинами справи. Місцевий господарський суд погодився з розрахунком позивача передчасно, без належного з'ясування обставин даної справи, зокрема - щодо відповідності вказаного розрахунку документам, якими визначено розмір нормативної грошової оцінки стосовно спірної земельної ділянки за відповідні періоди. Тобто в даному випадку має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими - а саме, позивачем не доведено такого елементу складу правопорушення, передбаченого ст.1166 ЦК України, як розмір збитків, що підлягають відшкодуванню. Судом першої інстанції не було взято до уваги наявність спірних питань, що виникли між сторонами при поновленні договору оренди землі згідно з рішенням Лубенської міської ради від 16.03.2012, а саме, даним рішенням, яким договір оренди було поновлено на новий термін та зобов'язано Кузуб Н.В. в місячний термін укласти з міською радою договір оренди землі та зареєструвати його в установленому порядку, не було зазначено про поновлення договору на інших умовах, зокрема, не передбачено збільшення ставки орендної плати.

Виходячи із приписів статей 152, 156, 157 Земельного кодексу України, частин 1, 2 статті 22, частини 2 статті 224 та частини 1 статті 1166 ЦК України та враховуючи конкретні фактичні обставини даної справи, не вбачається, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; і не вбачається, що справа має суспільний інтерес та виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

У інших справах Європейський суд з прав людини (у справах Levages Prestations
Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), зазначав, що умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин Касаційний господарський суд вважає, що наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судового рішення у даній справі не дають підстав для відкриття касаційного провадження.

Підстав передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України для відкриття касаційного провадження у касаційній скарзі Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради не вбачається.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі за касаційної скаргою Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради.

Керуючись статтями 12, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі № 917/1375/17.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути (у тому числі - оригінал платіжного доручення № 101 від 27.03.2018 на суму 3 200,00 грн) Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір