Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 09.12.2019 року у справі №904/1809/19 Ухвала КГС ВП від 09.12.2019 року у справі №904/18...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.12.2019 року у справі №904/1809/19
Ухвала КГС ВП від 09.12.2019 року у справі №904/1809/19



УХВАЛА

09 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1809/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від
28.10.2019 (головуючий суддя Орєшкіна Е. В., судді Кузнецова І. Л., Широбокова Л. П. ) у справі № 904/1809/19 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрільчук Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса"

про стягнення 278 852,55 грн,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Корса" подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 904/1809/19.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст оскарженого судового рішення у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 08.05.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі постановлено здійснювати розгляд справи № 904/1809/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, враховуючи наведене вище, дана справа є малозначною.

Водночас, як було зазначено вище, у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Скаржник у поданій касаційній скарзі просить суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 904/1809/19 в частині, якою скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2019 в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача пені у розмірі 34 368,66 грн.

Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктами "а ", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник у поданій касаційній скарзі зазначає, що справа в частині, у якій подається касаційна скарга, заслуговує на розгляд у касаційному порядку, оскільки не тільки розвиватиме права або сприятиме однаковому тлумаченню закону, але й питання права, яке застосовується у справі, має значення для широкого загалу, оскільки дана справа формулює правове поле в Україні у сфері порядку укладення договорів, погодження та викладення умов та у сфері господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин.

Отже, на думку скаржника, касаційний перегляд даної справи в частині правомірності нарахування та стягнення пені за обставин цієї справи та з урахуванням змісту умови пункту 7.13 Договору № 1408/18 визначить не тільки єдину правозастосовчу практику, але на майбутнє змусить сторони договору більш уважно та ретельно викладати умови договору щодо забезпечення виконання, що свідчить про те, що дана справа становить значний суспільний інтерес, а не тільки має виняткове значення для відповідача.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

В силу приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому всі доводи скаржника про недоведеність обставин справи та про необхідність додаткової оцінки доказів Судом не приймаються.

Проте, Суд не знаходить наведені скаржником обґрунтування такими, що дають підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки судом апеляційної інстанції прийнято судове рішення з урахуванням конкретних обставин справи та викладених умов договору № 1408/18, а тому колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

У даному випадку скаржник ставить на розгляд касаційного суду питання, що потребують дослідження доказів у даній справі, зокрема, дослідження умов договору, його оцінки, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а всі доводи скаржника стосовно виняткового значення даної справи є оціночними та по суті зводяться до унікальності (особливості) для товариства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/1809/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім цього, Суд звертає увагу скаржника, що канцелярією Верховного Суду складено акт від 26.11.2019 № 3623 про те, що при розкриванні конверта (пакета) з поштовим ідентифікатором 6654-27490 від ТОВ "Корса" (49021, м. Дніпро, вул.

Берегова, 204 а), було виявлено касаційну скаргу адресовану Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду у справі № 904/1809/19, у якій відсутні додатки, а саме оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.

Керуючись статтями 12, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/1809/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у вказаній справі.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, в тому числі копію акту Верховного Суду від 26.11.2019 № 3623, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В. Г.

Судді Берднік І. С.

Міщенко І. С.
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати