Історія справи

Ухвала КГС ВП від 08.11.2020 року у справі №910/12981/20

УХВАЛА

06 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12981/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Булгакової І. В., Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" (далі - ТОВ "ТФ-К", скаржник)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020

у справі № 910/12981/20

за заявою ТОВ "ТФ-К"

про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ТФ-К" 27.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у справі №910/12981/20, ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали касаційної скарги з доданими до неї документами у контексті оскаржуваних судових рішень, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з приписами частини 1 статті 304 ГПК України ухвали судів першої інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частини 1 статті 304 ГПК України.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктів 2, 3 частини 1 статті 287 ГПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

З поданої касаційної скарги вбачається, що оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 02.09.2020, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020, якою у задоволенні заяви ТОВ "ТФ-К" про забезпечення позову відмовлено.

При цьому ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову зазначена у пункті 4 частини 1 статті 255 ГПК України.

Проте відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України касаційний перегляд вказаних ухвал процесуальним законодавством не передбачено.

Також Касаційний господарський суд враховує, що статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначається забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010 зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа "ZUBAC v.
CROATIA" ( № 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано, що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження ТОВ "ТФ-К" слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" на ухвалу Господарського суду міста Києва від
02.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
07.10.2020 у справі №910/12981/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко