Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.03.2018 року у справі №911/5250/15

Верховний

Суд

УХВАЛА

02 березня 2018 року

м. Київ

справа № 911/5250/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротехпласт",

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017

у складі колегії суддів: Остапенка О.М. (головуючий), Сотнікова С.В., Верховця А.А.

та на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2017

у складі судді Наріжного С.Ю.

у справі за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехпласт"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехпласт",

ВСТАНОВИВ:

07.11.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2017, якою задоволено клопотання арбітражного керуючого Білика Ю.М. від 28.08.2017 № 08-028 (вх. № 17098/17 та 18082/17), надано згоду на продаж майна, що виступає предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ "Златобанк" у справі про банкрутство № 911/5250/15 на підставі Договору застави від 24.09.2014 № 121/12-KLMV/S-6, в складі цілісного майнового комплексу, в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

27.11.2017 Публічним акціонерним товариством "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2017 у справі № 911/5250/15.

04.01.2018, на підставі частини п'ятої статті 31 та підпунктів 4,6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), справа № 911/5250/15 передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

20.02.2018 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [..] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [..]".

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від
03.10.2017 № 2147-VІІІ, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 3 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Тому частину третю статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання надання згоди на продаж майна банкрута із завершенням відповідного апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Київської області від
19.09.2017 у справі № 911/5250/15, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), частиною третьою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2017 у справі № 911/5250/15.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк