Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2018 року у справі №815/877/16

УХВАЛА

30 липня 2019 року

Київ

справа №815/877/16

адміністративне провадження №К/9901/6831/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року (головуючий суддя - Глуханчук О. В. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року (головуючий суддя - Шляхтицький О. І., судді Запорожан Д. В., Романішин В. Л. ) в адміністративній справі №815/877/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання неправомірними дій щодо надання неповної інформації, зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій щодо надання неповної інформації у відповіді на запит про судимість (несудимість); зобов'язання виключити із бази даних управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУНП в Одеській області інформацію щодо притягнення до кримінальної відповідальності позивача прокуратурою Одеської області по кримінальній справі №051200200008 за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України; зобов'язання надати повну інформації на запит щодо наявності (відсутності) за ним судимостей.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у грудні 2015 року він звернувся до Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України в Одеській області із запитом про надання довідки щодо відсутності або наявності за ним непогашеної судимості. Проте, на зазначений запит позивач отримав довідку №287-15122015/51210, в якій також зазначено про його притягнення до кримінальної відповідальності у 2002 році та про відсутність відомостей про наслідки розгляду кримінальної справи судом. Позивач вказував, що станом на дату звернення та отримання довідки №287-15122015/51210 він судимий не був, отже відповідач мав надати йому довідку про відсутність або наявність судимостей на бланку встановленого зразка та не вказувати обставини притягнення позивача до кримінальної відповідальності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання неправомірними дій щодо надання неповної інформації, зобов'язання вчинити певні дії було задоволено.

3.1 Визнано неправомірними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо зазначення у довідці 287-15122015/51210 серії ЕДО №1732004 відомостей, які не запитувались, а саме: "за автоматизованою базою даних у 2002 році ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності прокуратурою Одеської області за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 23.03.2002 року кримінальна справа була направлена до суду. Довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом до УІЗ ГУНП в Одеській області не надходила";

3.2 Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області виключити із бази даних управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУНП в Одеській області інформацію щодо притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до кримінальної відповідальності прокуратурою Одеської області по кримінальній справі №051200200008 за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;

3.3 Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області надати ОСОБА_1 повну та точну інформацію на його запит щодо наявності (відсутності) за ним судимостей.

4 Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, встановлений перелік термінів для зберігання інформації в оперативно-довідкових картотеках (банках даних) ДІТ при МВС і територіальних УОІ-ВОІ, однак інформація щодо позивача такому зберіганню не підлягає. Крім того, на час розгляду даної справи відсутні відомості, які б свідчили про наявність вироку по кримінальній справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, порушеній за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів (заперечень)

5 У жовтні 2016 року представник ГУ НП звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, посилаючись на їх незаконність.

6 Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2016 року було прийнято до провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області та відкрито у справі касаційне провадження.

7 В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що позивачу було надано інформацію з УІЗ в межах повноважень підрозділу на бланку встановленого зразка. Крім того, зміст та обсяг вказаної довідки, яка надається в результаті оброблення вимоги, залежать від мети перевірки. При цьому, спірна довідка не містить інформації про судимість позивача, отже висновки судів попередніх інстанцій щодо неповноти інформації наданої в довідці є хибними.

8 Сторонами справи до Суду не надані заперечення на касаційну скаргу.

9 Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року зазначену касаційну скаргу призначено до розгляду в письмовому провадженні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10 У грудні 2015 року позивач звернувся до Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України в Одеській області із запитом про надання довідки щодо відсутності або наявності за ним непогашеної судимості.

11 На вказаний запит Управлінням інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України в Одеській області позивачу було надано довідку №287-15122015/51210, згідно якої за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України станом на 15.12.2015 року не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. За автоматизованою базою даних у 2002 році притягувався до кримінальної відповідальності прокуратурою Одеської області за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 23.03.2002 року кримінальна справа була направлена до суду. Довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом до УІЗ ГУНП в Одеській області не надходила. Довідка надана для оформлення на роботу.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

12 Частина 1статті 58 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю.

Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

13 Частина 3 статті 58 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).

14 Пункт 1 частини 1 статті 59 КАС України: Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

15 Частина 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

16 Частина 3 статті 59 КАС України: Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

17 Пункт 1 Глави 1 Розділу І Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за №736/27181 (далі - Правила № 1000/5): Ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.

18 Пункт 1 Глави 10 Розділу ІІІ Правил № 1000/5: Порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.

19 Відповідно до пункту 8 Глави 10 Розділу ІІІ Правил № 1000/5, які є нормативно - правовим актом, обов'язковим до виконання всіма державними установами, передбачено невід'ємні атрибути засвідчення копій документів, виготовлених в установі, зокрема і довіреності. Так, напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій". У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

20 Відповідно до положень Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, зокрема пунктів: 5.26 Відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів.

Його подають в інструкції з діловодства організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ; 5.27 Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

21 За приписами пунктів 71,72 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 (далі - Типова інструкція №55), напис про засвідчення документа у паперовій формі складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені і прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис". Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22 Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

23 Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

24 Верховний Суд, аналізуючи норми статей 58 КАС України (в редакції на момент звернення з касаційною скаргою) та 59 КАС України (в редакції на момент розгляду касаційної скарги), які кореспондуються між собою, зауважує про те, що представництво інтересів юридичної особи може підтверджуватися довіреністю, виданою за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, при цьому пункт 8 Глави 10 Розділу ІІІ Правил № 1000/5 визначає необхідну наявність кожного з атрибутів процедури засвідчення, оскільки лише за наявності на копії документа усіх передбачених у вищенаведеній нормі елементів, дана копія набуває юридичної сили.

25 Отже, право на подання і підписання касаційної скарги має особисто керівник або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи, яка засвідчила копію.

26 Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що копія довіреності видана на ім'я ОСОБА_2 (від 30.03.2016 за №20/466), яка додана до касаційної скарги, не посвідчена належним чином, оскільки всупереч зазначеним вище нормам законодавства виготовлена за допомогою копіювально-розмножувальної техніки без процедури її засвідчення (відсутні напис "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені і прізвища, дати засвідчення копії, копія не скріплена печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи).

27 Таким чином, додана до касаційної скарги копія довіреності, в тому числі інші копії довіреностей видані скаржником на вказаного представника Головного управління Національної поліції в Одеській області, які наявні в матеріалах справи №815/877/16 не є документами, що підтверджують повноваження ОСОБА_2 на звернення до суду із касаційною скаргою від імені Головного управління Національної поліції в Одеській області, а отже, він, у розумінні КАС України, є неналежним представником у даній справі. Вказана довіреність не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси.

28 Згідно п.2 частини 1 статті 339 КАС України (в редакції на момент розгляду касаційної скарги) суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо, після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

29 Колегія суддів вказує, що докази дійсної волі особи на уповноваження іншої представляти її інтереси повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.

30 В силу вимог частини 1 статті 339 КАС України, вказані обставини є підставою для закриття касаційного провадження судом касаційної інстанції.

31 Керуючись статтями 339 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ухвалив:

32 Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року.

33 Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова