Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.07.2021 року у справі №640/16954/20

УХВАЛА

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 640/16954/20

адміністративне провадження № К/9901/25654/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №640/16954/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК АЛЬТІС" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБК АЛЬТІС" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві в якому просило суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Державної податкової служби України під час розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК АЛЬТІС" та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 15.06.2020 №19098/6/99-00-06-02-01-06;

- визнати протиправними дії та бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2020 №05902615050102;

- визнати протиправними дії та бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2020 №05922615050102;

- визнати протиправними дії та бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2020 №00004034207.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2021 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 08.04.2020 №05902615050102 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у місті Києві 08.07.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною 1 статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Згідно з частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі частиною 4 статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі частиною 4 статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частині 1 статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Так, в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень Головне управління Державної податкової служби у місті Києві зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

При цьому скаржник не зазначає ані норми права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, ані в чому саме полягає неправильне застосування судами норм права.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати норм податкового законодавства й незгоді із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, яка передбачена пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №640/16954/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК АЛЬТІС" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ. В. Хохуляк