Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №804/4149/17

УХВАЛА

25 травня 2018 року

Київ

справа №804/4149/17

адміністративне провадження №К/9901/48600/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі № 804/4149/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2018 касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС було залишено без руху, оскільки, звертаючись до суду 20.04.2018, тобто поза межами процесуального строку, відповідач заявляв клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що первісна касаційна скарга була повернута ухвалою Верховного Суду від 05.04.2018, у зв'язку з відсутністю документа про сплату судового збору, проте копії конверта, яким направлялась копія вищевказаної ухвали суду не надано, що унеможливлювало зробити висновок про намір контролюючого органу звернутись повторно до суду у найкоротший строк. Скаржнику надано строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

21.05.2018 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) скаржником на адресу суду було направлено копію конверта, яким направлялась первісна касаційна скарга, з штрихкодового ідентифікатора якого вбачається, що копію ухвали Верховного Суду було отримано 03.05.2018, а повторно скаржник звернувся
20.04.2018, крім того, відповідачем надано оригінал платіжного доручення, яким судовий збір сплачено у розмірі 1762,00 грн.

Зважаючи, що касаційна скарга первісно подана у межах строку касаційного оскарження й реалізація права повторного звернення до касаційного суду здійснена відповідачем без суттєвих затримок та зайвих зволікань, Верховний Суд приходить до висновку про поважність підстав пропуску цього строку податковим органом.

Перевіряючи доводи касаційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

В свою чергу, у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Так, у справі, що переглядається, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було задоволено.

Справа розглянута судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні, повний текст було виготовлено 10.10.2017.

Абзацом першим частини 2 статті 186 КАС України в редакції, чинній станом на день постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали і подання апеляційної скарги, було встановлено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 2 статті 186 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, після отримання її копії 31 жовтня 2017 року, відповідач 11 грудня 2017 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, втім, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня отримання ухвали звернутися до суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням поважних причин такого пропуску, якщо такі є.

На виконання зазначеної ухвали, заявник 30 січня 2018 року звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано неможливістю вчасного виконання вимог ухвали про залишення попередньої апеляційної скарги без руху, у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки мотивуючи пропуск строку на звернення до суду з апеляційною скаргою, відповідач посилався на відсутність коштів на сплату судового збору. Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору, а відповідно і поновлення пропущеного строку за вказаних підстав.

А відтак, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
08.02.2018 вказані податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України.

За змістом вищенаведеної норми процесуального права, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення як таке, що постановлене з порушення норм процесуального права та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що, відмовляючи оскаржуваною ухвалою у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга відповідала всім процесуальним вимогам.

Відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття ухвали судом апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, вдруге з апеляційною скаргою скаржник звернувся із пропуском значного строку (більше місяця після повернення первісної апеляційної скарги).

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про неповажність вказаних відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційний перегляд справи.

За таких обставин, подана Офісом великих платників податків ДФС на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі № 804/4149/17 касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску Офісом великих платників податків ДФС строку касаційного оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі № 804/4149/17.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі № 804/4149/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко