Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2021 року у справі №380/2085/20

УХВАЛА

24 червня 2021 року

м. Київ

справа № 380/2085/20

адміністративне провадження № К/9901/20801/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року у справі №380/2085/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,

УСТАНОВИЛ:

07.06.2021 касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку
03.06.2021).

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з Міністерства юстиції України та Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на його користь:

- 373 146,24 грн середнього заробітку за час затримки виконання постанови Верховного Суду у справі №813/5500/14 без урахування обов'язкових платежів та податків;

- 115 516,77 грн компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, нарахованої на суму середнього заробітку без урахування обов'язкових платежів та податків;

- 25 765,24 грн різниці між надбавкою за ранг без урахування обов'язкових платежів та податків;

- 7 198,36 грн компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;

- 125 187,30 грн надбавки за вислугу років без урахування обов'язкових платежів та податків;

- 24 770,68 грн різниці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, нарахованої на розмір різниці між надбавкою без виключення обов'язкових платежів та податків;

- 31 182,59 грн індексації заробітної плати;

- 33 743,82 грн компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, нарахованої на розмір індексації.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто із Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1:

- середній заробіток за час затримки виконання постанови Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №813/5500/14 у розмірі: 374 247,81 грн без урахування обов'язкових платежів та податків;

- компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, нарахованої на суму середнього заробітку, у розмірі: 1 115 516,77 грн без урахування обов'язкових платежів та податків;

- індексацію заробітної плати у розмірі: 31 182,59 грн;

- компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, нарахованої на розмір індексації, у розмірі: 33743,82 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1: різниці між надбавкою за ранг без урахування обов'язкових платежів та податків; компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, нарахованої на розмір різниці між надбавками за ранг; надбавки за вислугу років без урахування обов'язкових платежів та податків; компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, нарахованої на розмір різниці між надбавками за вислугу років відмовлено.

Стягнуто із Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Львів) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі: 2596,85 грн.

Стягнуто із Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Львів) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі: 5053,14 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі №380/2085/20 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.

Суддя встановив, що вказана справа не відноситься до справ, які згідно з частиною 4 статті 257 КАС України не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оскаржуючи судове рішення, розглянуте за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення без урахування висновків Верховного Суду по справі №813/5500/14.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень предметом розгляду справи №813/5500/14, з урахуванням неодноразово поданих позивачем заяв про зміну позовних вимог, було:

визнання неправомірними дій Департаменту державної виконавчої служби, Державної виконавчої служби Львівської області щодо звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Державної виконавчої служби Львівської області під час тимчасової непрацездатності;

скасування наказів Департаменту державної виконавчої служби "Про звільнення ОСОБА_1" від 29.05.2007 №808, Державної виконавчої служби Львівської області "Про звільнення ОСОБА_1" від 30.05.2007 №441/К;

визнання неправомірними дій ГУЮ щодо неприйняття ОСОБА_1 на посаду заступника начальника відділу Державної виконавчої служби ГУЮ;

скасування наказів ГУЮ "Про призначення ОСОБА_3." від 20.03.2007 №112-К, "Про призначення ОСОБА_2";

зобов'язання ДВС, ГУЮ прийняти ОСОБА_1 на посаду заступника начальника відділу (управління) державної виконавчої служби ГУЮ з 15.03.2007 шляхом переведення, про що видати наказ;

стягнення з ГУЮ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 103967,00 грн. ;

стягнення з ДВС, ГУЮ на користь ОСОБА_1 як відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями і діями моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Таким чином, наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи зводяться до наведення окремих цитат з постанов Верховного Суду, переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками суду апеляційної інстанції.

Таким чином, оскаржуючи судове рішення, розглянуте за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року у справі №380/2085/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська