Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №812/1415/17

УХВАЛА

26 лютого 2018 року

Київ

справа №812/1415/17

касаційне провадження №К/9901/4049/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №812/1415/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.10.2017 повернув позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.11.2017 залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 без руху.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.12.2017 повернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2017.

ОСОБА_1 звернувся 10.01.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017.

Верховний Суд ухвалою від 25.01.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 25.01.2018 була отримана позивачем
05.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102922704357.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилається на те, що Закон України "Про судовий збір" не набрав чинності та суперечить вимогам Конституції України.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що суд має право звільнити від сплати судового збору за наявності обставин щодо скрутного матеріального становища.

Позивач в обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору не вказував на обставини щодо скрутного матеріального становища та не вказував на наявність встановлених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов. Натомість, посилання позивача в обґрунтування необхідності звільнення його від сплати судового збору фактично зводяться до невідповідності Закону України "Про судовий збір" положенням Конституції України.

Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Станом на момент постановлення цієї ухвали Конституційний Суд України рішення про неконституційність Закону України "Про судовий збір" не ухвалював.

На момент звернення до суду касаційної інстанції Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є чинним.

Підстави для визнання Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI таким, що не підлягає застосуванню, відсутні.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Верховного Суду від 25.01.2018 про залишення касаційної скарги без руху не виконано.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 133, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №812/1415/17.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №812/1415/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути.

3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Т.М.Шипуліна