Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №814/267/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

25.01.2018 Київ К/9901/706/17 814/267/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від
15.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від
22.03.2017 у справі № 814/267/16 за позовом Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Миколаївський бронетанковий завод" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2016 №0000012202 та від 11.01.2016 №0000022202.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 15.06.2016 позов задовольнив.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.03.2017 залишив постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 без змін.

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулась 14.12.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017, в якій також порушила питання про поновлення строку касаційного оскарження.

Верховний Суд ухвалою від 28.12.2017 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, вимог частини 4 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), з огляду на ненадання документу, який у встановленому законом порядку підтверджує повноваження представника податкового органу, яким підписано касаційну скаргу, а також на підставі частити третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії), з огляду на визнання неповажними наведених підстав для поновлення строку касаційного оскарження судових рішень та необхідності надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав такого пропуску. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 28.12.2017 була отримана відповідачем
05.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102922210460.

На виконання вимог ухвали від 28.12.2017 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, в якому порушено питання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документу про сплату судового збору, а також питання про поновлення строку касаційного оскарження.

При розгляді клопотання Державної податкової інспекції у Центральному районі м.

Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про поновлення строку касаційного оскарження, суд виходить з такого.

З доданої до касаційної скарги відповідачем копії ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 вбачається, що це рішення набрало законної сили з моменту проголошення, в той час, як касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України подано 14.12.2017, тобто з пропуском встановленого частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) строку.

Як на підставу для поновлення пропущеного строку, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області посилається на неможливість здійснення сплати судового збору при первинному поданні касаційної скарги, на обґрунтування чого подає повідомлення від 23.08.2017 №2928/б/14-03-05-27, від 29.12.2017 №1903/8/14-03-05-037 та від
17.10.2017 № 2981/б/14-03-05-037 про неможливість проведення платежів за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків і кредитування державного бюджету та кодами економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України, внаслідок надходження до управління Державної казначейської служби у м.

Миколаєві Миколаївської області заяви арбітражного керуючого Сашина О.А. про виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2017 у справі № 915/1624/16.

Наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від
03.10.2017, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України строк та у визначеному порядку.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу (зокрема, безпосереднє звернення до органу казначейства чи вищестоящого податкового органу з обґрунтуванням доцільності касаційного оскарження судових рішень у справі №814/267/16 та вимогою виділення коштів для сплати судового збору), спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 у справі №814/267/16 за позовом Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Судді Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк