Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.04.2021 року у справі №520/8179/2020

УХВАЛА

26 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 520/8179/2020

адміністративне провадження № К/9901/13868/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі № 520/8179/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Національної поліції України в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в якому просив:

визнати незаконним та скасувати Наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області №604 о/с від 06 листопада 2015 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1, командира оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області;

поновити ОСОБА_1 на посаді командира оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області;

зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію";

стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2015 року по день ухвалення рішення у справі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано Наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області №604 о/с від 06 листопада 2015 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1, командира оперативної роти № 2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді командира оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з 06 листопада 2015 року.

Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі: 6,10 грн х 1852 робочих дня вимушеного прогулу = 11297,20 грн без врахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі: 6,10
грн. х 1852 робочих дня вимушеного прогулу = 11 297,20 грн. без врахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а позовну вимоги залишити без розгляду.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивач працював та був поновлений на посаді командира оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

Отже, він не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні ~law17~.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі №520/8179/2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська Н. М. Мартинюк