Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.11.2019 року у справі №320/7046/18
Ухвала КАС ВП від 26.11.2019 року у справі №320/7046/18

УХВАЛА

25 листопада 2019 року

Київ

справа №320/7046/18

адміністративне провадження №К/9901/31125/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Київської митниці Державної фіскальної служби (ДФС) на рішення Київського окружного адміністративного суду від
23.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
02.10.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Сільпо-Фуд" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.11.2018 №UA125220/2018/010052/2 та від 13.11.2018 №UA125220/2018/010053/2.

Київська митниця ДФС подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що для підтвердження задекларованої у митних деклараціях від 31.10.2018 №UA125220/2018/71-3043 та від
13.11.2018 №UA125220/2018/713826 митної вартості товарів (посуд керамічний, країна походження - Китай) ТОВ "Сільпо-Фуд" подано, зокрема, декларації митної вартості, інвойси від 13.11.2018 та від 13.07.2018, в яких інвойсна вартість імпортованих товарів визначена як 20 362,13 USD та 16 883,02 USD; пакувальні листи; коносаменти, автотранспортні накладні (CMR), сертифікати про походження товару; висновок Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України від
23.10.2018, довідки про транспортні витрати, страхові полюси; зовнішньоекономічний договір (контракт) 02.04.2018, генеральний договір добровільного страхування від 28.11.2016, разом з додатковою угодою від
28.12.2017; договір на перевезення.

Митну вартість позивач визначив за основним методом, включивши до неї інвойсну вартість, витрати на перевезення (транспортування) та витрати на страхування товару. На вимогу Митниці позивач надав додаткові документи (в тому числі висновок про вартісні характеристики товару Київської обласної торгово-промислової палати від 06.11.2018, оригінали інвойсу від 13.07.2018, рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг).

Застосувавши до встановлених обставин норми статей 53 54 57 60 Митного кодексу України, суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що оскільки надані позивачем під час митного оформлення товарів документи підтверджували всі складові задекларованої митної вартості, не містили розбіжностей чи явних ознак недостовірності у Митниці не було законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Повноваження Митниці витребовувати додаткові документи для здійснення митного контролю суди першої та апеляційної інстанцій розтлумачили як такі, що повинні ґрунтуватися на обставинах, що свідчать про неповноту, недостовірність наданих декларантом документів.

Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 20.02.2018 у адміністративній справі №809/1884/16 та в постанові від 03.04.2018 у адміністративній справі №826/8797/16.

Правильність цих висновків судів першої та апеляційної інстанцій не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення зазначених вище норм матеріального права.

З огляду на викладене наявні підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду