УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

22 липня 2021 року

м. Київ

справа №380/1292/20

адміністративне провадження №К/9901/17105/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Н. В. Коваленко,

суддів: Я. О. Берназюка, І. В. Желєзного

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Львівська міська рада, ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

12 лютого 2020 року ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_2, звернувся в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області від 07 листопада 2019 року за № 61-мб/пз "Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим підземним паркінгом на АДРЕСА_1", які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.12.2017 за №1156.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівська міська рада, ОСОБА_1, про визнання протиправним і скасування рішення задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24 травня 2021 року ОСОБА_1 подано документ про сплату судового збору.

В касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що про оскаржувану постанову довідалась після її отримання поштою 01 квітня 2021 року, що підтверджується копією конверта із штрихкодовим ідентифікатором 7650101383598.

До Верховного Суду з касаційною скаргою, з урахуванням святкових та вихідних днів, скаржник звернулась 05 травня 2021 року, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті.

Відповідно до частини 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами загального позовного провадження.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із прийняттям відповідальною посадовою особою Департаменту ДАБІ у Львівській області 07 листопада 2019 року рішення за №61-мб/пз про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим підземним паркінгом на АДРЕСА_1, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 14 грудня 2017 року за № 1156.

Вважаючи вказане рішення протиправним, таким, що порушує право на використання земельної ділянки та право на забудову такої, ОСОБА_2 звернулась із позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 та 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України); якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункту 2 цієї ж статті); якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3).

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1, 2, 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави мотивує тим, що суд апеляційної інстанції прийняв оскаржуване рішення без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 1.380.2019.03061 щодо застосування пункту 7 частини 5 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також скаржник вважає, що є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 803/815/17, яка була застосована судом апеляційної інстанції під час вирішення справи в частині можливості належного повідомлення об'єктом нагляду - Управлянням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, позивача про виявлені порушення та встановлення достатнього періоду часу з огляду на зміст та обсяг виявлених порушень для їх усунення з огляду на пункт 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 698 від 19 серпня 2015 року, яким передбачено, що якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється у разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно із Додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції. У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання відсутності норми права у подібних правовідносинах, не конкретизував щодо питання застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права Верховний Суд не сформулював правової позиції, а також не вказав, у межах яких саме подібних правовідносин немає висновку Верховного Суду (охарактеризувати зміст відносин (певний їхній аспект), яких (якого) стосується касаційна скарга, для можливості чіткого визначення відсутності правових висновків Верховного Суду за критерієм подібності предмету спірних відносин).

Суд вважає за доцільне зазначити, що формальне наведення в касаційній скарзі посилання на відсутність висновку Верховного Суду у взаємозв'язку з посиланням на неправильне застосування або тлумачення зазначених правових норм при ухваленні оскаржуваного судового рішення, не може свідчити про виконання скаржником вимог щодо форми і змісту касаційної скарги в частині належного викладення підстав касаційного оскарження судових рішень згідно пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

З вищевикладеного Верховний Суд приходить до висновку, що зазначені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у цій справі.

Наведені доводи вказують на існування обставин, визначених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, і є підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 334, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Львівська міська рада, ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення.

Витребувати з Івано-Франківського окружного адміністративного суду справу № 380/1292/20 за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Львівська міська рада, ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя І. В. Желєзний