Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 25.05.2021 року у справі №9901/175/21 Ухвала КАС ВП від 25.05.2021 року у справі №9901/1...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.05.2021 року у справі №9901/175/21



УХВАЛА

25 травня 2021 року

Київ

справа №9901/175/21

адміністративне провадження №П/9901/175/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С. Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2021 року до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якій позивач просить:

- визнати дії суб'єктів владних повноважень, а саме: Верховну Раду України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у пособництві до дискримінації прав пенсіонерів України мирно володіти своїм майном;

- визнати прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року, та змінами, внесеними згідно з ~law28~ від 07 червня 2018 року як грубе втручання держави у її фундаментальне право на отримання законної осучасненої пенсії;

- визначити та зобов'язати виплатити їй моральну та матеріальну шкоду в результаті дискримінації її прав, порушених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року, та змінами, внесеними згідно з ~law30~ від 07 червня 2018 року.

За приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим КАС України (пункт 3); належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності (пункт 4); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України (пункт 6).

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 статті 171 КАС України).

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі за цим позовом, Верховний Суд ураховує таке.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому ч. 1 ст. 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

У пункті 3 частини 1 статті 4 КАС України міститься визначення поняття "адміністративний суд", згідно з яким - це суд, до компетенції якого пункті 3 частини 1 статті 4 КАС України віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

За пунктом 5 частини 1 статті 4 КАС України під адміністративним судочинством розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 4 КАС України.

Главою 2 розділу І "Загальні положення" КАС України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, відповідно до яких КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикції (підсудність).

Згідно з ч. 3 ст. 27 КАС України, норми якої регулюють випадки виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається ч. 3 ст. 27 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у ст.266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначено частиною 1 статті 20 КАС України. Решта адміністративних справ підсудні окружним адміністративним судам (частина 2 статті 20 КАС України).

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує дії Верховної Ради України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Враховуючи норми статей 22, 266 КАС України, до юрисдикції Верховного Суду віднесено розгляд позовних вимог лише в частині вимог до Верховної Ради України.

Таким чином, позивачем у його позовній заяві об'єднано як позовні вимоги, розгляд яких віднесений до юрисдикції Верховного Суду як суду першої інстанції, так і позовні вимоги, що не належать до юрисдикції даного суду.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України).

За приписами ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Водночас згідно з приписами ч. 5 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної підсудності.

Ураховуючи, що позивач об'єднав в одне провадження кілька вимог, що підсудні різним судам, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення цієї позовної заяви позивачеві на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 16 травня 2019 року у справі №9901/8/19, від 27 червня 2019 року у справі №9901/189/19, від 08 серпня 2019 року у справі №9901/17/19, від 19 вересня 2019 року у справі №9901/62/19, від 02 жовтня 2019 року у справі №9901/382/19 та від 03 вересня 2020 року у справі №9901/271/20.

Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.

Керуючись статтями 22, 169, 172, 243, 248, 256, 295 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження..............

С. Г. Стеценко,

Суддя Верховного Суду
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати