Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.04.2018 року у справі №465/2757/17

УХВАЛА

20 квітня 2018 року

Київ

справа №465/2757/17

адміністративне провадження №К/9901/48132/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від
15.03.2018 у справі №465/2757/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виплату грошової допомоги,

УСТАНОВИЛ:

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.03.2018 відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та на підставі частини 2 статті 298 та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернув апеляційну скаргу скаржнику.

Вважаючи таку ухвалу постановленою з порушенням вимог процесуального закону, відповідач подав касаційну скаргу.

16.04.2018 касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі йдеться про те, що суд апеляційної інстанції не врахував що бюджетом Пенсійного фонду України на 2018 рік не передбачено коштів на сплату судового збору. Згідно частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Основною ціллю на яку використовуються кошти Пенсійного фонду є виплата пенсій, а сплата судового збору може створити перешкоди у виконанні такого основного завдання.

Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про таке.

Відповідно до статті 133 КАС України у редакції, чинній до внесення змін ~law7~, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічна норма передбачена у статті 133 КАС у редакції ~law8~.

Як видно з оскарженого судового рішення, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору виходив із того, що оскільки у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір", з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", на момент подання апеляційної скарги суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір, а відсутність коштів у бюджеті не може підставою для звільнення від його сплати.

Колегія суддів вважає, що оскаржене рішення є слушним, обґрунтованим і таким, що ґрунтується на законі. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі №465/2757/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виплату грошової допомоги.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.........................................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду