Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.06.2018 року у справі №806/210/18

УХВАЛА

21 червня 2018 року

Київ

справа №806/210/18

адміністративне провадження №К/9901/53612/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі №806/210/18 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині невиконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/1835/17;

- визнати неправомірною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині не виконання вимог ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", щодо повернення виконавчого документу протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення;

- визнати неправомірною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині ненадання роз'яснення про порядок повторного пред'явлення виконавчого документу виконавчого листа №806/1835/17;

-визнати неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 22.12.2017 щодо прийняття рішення не у формі постанови;

- зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати роз'яснення про порядок повторного пред'явлення виконавчого документа - виконавчого листа у справі №806/1835/17 до виконання.

Позов мотивований тим, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2017 у справі №806/1835/17 зобов'язано Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України надати позивачу відповідь про результати розгляду його звернення від 23.12.2016, а тому він звернувся до відповідача з виконавчим документом для примусового виконання судового рішення. Однак, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повернув виконавчий лист без прийняття до виконання у зв'язку з недотриманням стягувачем вимог п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не вказано прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка видала виконавчий лист.

Позивач вказує, що у виконавчому листі вказане прізвище та ініціали посадових осіб, що є достатнім для належного оформлення документу. Зазначає, що в порушення вимог ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем не дотримано, встановлений Законом, строк для вирішення питання про прийняття виконавчого документу до виконання чи повернення стягувачу без прийняття до виконання - три робочі дні з дня його пред'явлення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не виконання вимог ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" від
02.06.2016 №1404-VIII в частині недотримання строків для прийняття рішення у формі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.12.2017, а саме виконавчого листа №1443/2017 від 01.12.2017, виданого Житомирським окружним адміністративним судом у справі №806/1835/17.

Визнано протиправним та скасовано рішення у формі повідомлення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.12.2017, а саме виконавчого листа №1443/2017 від 01.12.2017, виданого Житомирським окружним адміністративним судом у справі №806/1835/17. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що виконавчий лист має всі заповнені реквізити, відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та оформлений належним чином, тому у державного виконавця не було передбачених Законом підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання та для направлення стягувачу відповідного повідомлення.

У поданій 13.05.2018 касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу дій та бездіяльності органу державної виконавчої служби, а рішення судів попередніх інстанцій, які оскаржуються, прийняті за особливостями, встановленими статтею 287 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій, прийнятих на підставі статті 287 КАС України, в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі №806/210/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець