Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2021 року у справі №640/9324/20

УХВАЛА

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 640/9324/20

адміністративне провадження № К/9901/13882/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В. М.,

суддів: Кравчука В. М., Чиркіна С. М.,

перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
30.03.2021 у справі № 640/9324/20 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач), у якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині невключення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок вкладів фізичних осіб за вкладами, розміщеними у ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" № 030-09509-190215;

- зобов'язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивачки, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами, розміщеними у ПАТ "Дельта Банк", за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" № 030-09509-190215.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020 у справі № 640/9324/20.

19.04.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 і направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду справи по суті.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 3 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Частиною 3 статті 328 КАС України, передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

При постановленні оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки скаржником не надано доказів того, що робота у АТ "Дельта Банк" здійснюється у віддаленому режимі, або, що такий режим роботи призвів до технічної помилки, яка спричинила отримання оскаржуваного рішення не тим адресатом до суду надано не було. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, оскільки належних та допустимих доказів наявності відповідних причин скаржником надано не було.

Суд погоджується з висновком Шостого апеляційного адміністративного суду з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як на підставу касаційного оскарження та пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020, відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020 у представника АТ "Дельта Банк" відсутнє, можливо у зв'язку з технічними помилками, спричиненими роботою у віддаленому режимі рішення потрапило не тому адресату.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, а скаржником не наведено об'єктивних перешкод, які заважали своєчасно реалізувати право на оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020, відповідачем отримано
12.09.2020. Ця обставина підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, Суд відхиляє посилання скаржника впровадження на загальнонаціональному рівні карантину з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту VI "Прикінцеві положення" КАС України було внесено зміни, а саме: процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від
30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту VI "Прикінцеві положення".

Таким чином процесуальні строки встановлені статтею 295 КАС України почали діяти з 06.08.2020 року.

У свою чергу відповідач з апеляційною скаргою звернувся 01.02.2021, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, який передбачено статтею 295 КАС України.

Отже, зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, а скаржником не наведено обставин, пов'язаних із запровадженням карантину, які створили неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк, а саме: подачі до суду апеляційної скарги з 12.09.020 (з моменту отримання копії оскаржуваного рішення) по 13.10.2020 (30-й день на апеляційне оскарження, з моменту отримання копії рішення).

Таким чином, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі № 640/9324/20 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді В. М. Кравчук

С. М. Чиркін