Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.08.2020 року у справі №500/1790/19

УХВАЛА

19 січня 2021 року

м. Київ

справа № 500/1790/19

адміністративне провадження № К/9901/32584/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №500/1790/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саванді" до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Саванді" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007321401 від 11 липня 2019 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 301809,00грн; №0007351401 від 11 липня 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 341912,50грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області 26 листопада 2020 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №500/1790/19, однак ухвалами Верховного Суду від 08 серпня 2020 року, 28 вересня 2020 року касаційна скарга неодноразово поверталась заявнику у зв'язку з недотриманням вимог статті 328, а саме у зв'язку з не зазначенням підстав (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з належним їх обґрунтуванням.

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження причини пропуску такого строку визнані судом неповажними; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 21 грудня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102931803953.

У строк, встановлений судом, скаржник надав клопотання про поновлення процесуального строку, в якому посилається на те, що реалізація права повторного звернення до суду касаційної інстанції здійснена без зайвих зволікань, тому вважає цю обставину поважною підставою пропуску строку на касаційне оскарження, а строк таким, що належить поновити.

Проте жодних доказів того, що повторне звернення з касаційною скаргою відбулось у найкоротший термін надано не було.

Як вбачається з ухвал Верховного Суду від 08 серпня 2020 року, 28 вересня 2020 року касаційні скарги були повернуті скаржнику на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у касаційній скарзі не викладені передбачені пункту 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений статей 5, 13, 328, 329 КАС України строк.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд касаційної інстанції зазначає, що не зазначення передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку не є об'єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т. д.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Тернопільській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №500/1790/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №500/1790/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саванді" до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова