Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.04.2020 року у справі №420/6757/18

УХВАЛА

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 420/6757/18

адміністративне провадження № К/9901/25000/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року в справі №420/6757/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області), у якому просила:

- визнати протиправним і скасувати наказ №239 від 13 грудня 2018 року про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов'язати відповідно до процедури, передбаченої статтею 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту", прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано наказ ГУ ДМС України в Одеській області №239 від 13 грудня 2018 року "Про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту";

- зобов'язано ГУ ДМС України в Одеській області вирішити питання, щодо яких громадянка Афганістану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась із заявою №211 від 29 листопада 2018 року, і з урахуванням їх правової оцінки, наданої судом у рішенні;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року касаційну скаргу ГУ ДМС України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року залишено без руху та надано строк десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення її недоліку.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року касаційну скаргу ГУ ДМС України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року повернуто особі, яка її подала.

28 вересня 2020 року до Верховного Суду повторно надіслано касаційну скаргу ГУ ДМС України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року в справі №420/6757/18.

Статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених КАС України.

З оскаржуваної постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року встановлено, що її прийнято у відкритому судовому засіданні, повний текст якої складеного цього ж дня. За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 30 березня 2020 року (28-29 березня 2020 року - вихідні дні).

Касаційну скаргу подано 28 вересня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що вперше касаційну скаргу до Суду було подано 27 березня 2020 року, тобто в межах передбаченого законом строку.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Оскільки касаційну скаргу скаржником уперше подано до Верховного Суду в межах строку, установленого статтею 329 КАС України, Суд уважає, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Суд зазначає, що предметом спору в справі №420/6757/18 є: визнання протиправним і скасування наказу про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язання прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку з перебуванням іноземця на території України.

У розумінні пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України є справами незначної складності.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і скаржник на такі не посилається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року в справі №420/6757/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко