Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.11.2019 року у справі №520/2805/19

УХВАЛА

14 листопада 2019 року

Київ

справа №520/2805/19

адміністративне провадження №К/9901/30287/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Ханової Р. Ф.,

розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ДФС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі за адміністративним позовом Державного підприємства (ДП) "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0000285008.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 01.07.2019 залишив без руху з підстав її невідповідності пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 апеляційну скаргу повернуто з тих підстав, що скаржник не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку, в тому числі, і протягом строку встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 01.07.2019 та ухвалою від 16.07.2019 про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги.

09.09.2019 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2019, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, причини пропуску строку визнано неповажними (відповідач такими причинами вказав неможливість сплатити судовий збір через недостатнє фінансування витрат на сплату судового збору).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 апеляційна скарга була залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії вказати інші, за наявності, причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 відповідачем 30.09.2019 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач зазначив, що вперше апеляційну скаргу подано у визначений законом строк.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача відмовлено з тих підстав, що наведені у клопотанні доводи про причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

Офіс великих платників податків ДФС подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення.

Обґрунтовуючи довід в касаційній скарзі, що строк на звернення з апеляційною скаргою був пропущений з поважних причин, відповідач зазначив, що фінансується з Державного бюджету України, однак у зв'язку наявністю виконавчих проваджень щодо безспірного списання коштів з його рахунків та зупиненням операцій з бюджетними коштами з об'єктивних причин був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору в контексті завдань адміністративного судочинства не може бути розцінена як непереборна перешкода, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний час, шляхом зволікання у виконанні процесуальних обов'язків, в тому числі, щодо сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтовано відхиливши доводи відповідача щодо підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду