Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.08.2021 року у справі №320/2551/20

УХВАЛА

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 320/2551/20

адміністративне провадження № К/9901/28955/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року у справі №320/2551/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Національної поліції України, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які виявились у відмові в нарахуванні та виплаті йому грошової компенсації за невикористані дні оплачуваної відпустки за 2016 рік та відмові у нарахуванні та виплаті середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного перерахунку;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області 11700,85 грн за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за весь час затримки виплати за 2016 рік та з 29 вересня 2017 року до дня фактичного розрахунку, виходячи із середнього заробітку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року, позовну заяву в частині визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Київські області щодо відмови нарахувати середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки, виплати йому грошової компенсації за невикористані 35 дні оплачуваної відпустки за 2016 рік, з 29 вересня 2017 року до дня фактичного розрахунку, виходячи із середньомісячного заробітку - залишено без розгляду.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 5 серпня 2021 року засобами поштового зв'язку.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року у справі №320/2551/20, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.

Так, статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 2 статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у Частиною 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Зокрема, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Згідно із абзацом другим частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Проте, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що в порушення вимог пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, у ній не зазначені підстави, на яких подається касаційна скарга та не зазначено в чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, відсутня вказівка на відповідний абзац частини 4 статті 328 КАС України.

Варто зазначити, що відповідно до абзацу другого частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, які саме норми права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідних норм права та як, на думку скаржника, відповідні норми повинні застосовуватися.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, для касаційного оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року у справі №320/2551/20.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року у справі №320/2551/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена................

Н. М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду