Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2019 року у справі №640/10253/19
Ухвала КАС ВП від 18.12.2019 року у справі №640/10253/19

УХВАЛА

18 грудня 2019 року

Київ

справа №640/10253/19

адміністративне провадження №К/9901/28782/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Верховного Суду Синельникова Є. В. про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до судді Верховного Суду Синельникова Є. В., в якому просив визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати суддю розглянути його касаційну скаргу у справі №675/208/17.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 13 червня 2019 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.

Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 19 серпня 2019 року апеляційну скаргу залишив без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"). Надав апелянту строк у 10 днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2019 року із зазначенням поважних причин його пропуску та поданням відповідних доказів.

Ухвалою від 9 вересня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись з цим судовим рішенням, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України. Скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання відповідних доказів для можливості поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

У встановлений строк скаржник усунув недоліки касаційної скарги, а тому вона відповідає вимогам статті 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття, або відмову у відкритті касаційного провадження.

Стосовно заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд вважає за необхідне її задовольнити, з наступних підстав.

Згідно статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 329 КАС України.

Ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду була постановлена 9 вересня 2019 року. Однак, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу 16 жовтня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі і заяві про поновлення строку позивач вказує, що повний текст ухвали суду апеляційної інстанції він отримав поштовим зв'язком 17 вересня 2019 року, на підтвердження чого додає довідку Державної установи "Замкова виправна колонія ( №58)", згідно якої: "ОСОБА_1 одержав один закритий рекомендований лист №27891781 від Шостого апеляційного адміністративного суду, який вручений під особистий підпис засудженому ОСОБА_1 17.09.2019 року (вхідний №836)".

Отже, оскільки позивач подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії оскаржуваної ухвали, Верховний Суд визнає поважними наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Проте, ознайомившись з доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 19 серпня 2019 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 і надав йому строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2019 року із зазначенням поважних причин його пропуску та поданням відповідних доказів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 23 серпня 2019 року. Однак, станом на 9 вересня 2019 року до цього суду не надходило жодних документів на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Тому, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 9 вересня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2019 року.

Тобто, апелянт не виконав вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 77 КАС України.

Доводами та матеріалами касаційної скарги не спростовуються висновки та встановлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які б зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Одночасно, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, вірно застосував положення частини 3 статті 298 та пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо правильного застосування чи тлумачення зазначених процесуальних норм.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 31 січня 2019 року в справі №215/1175/16-а.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 328 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року у справі №640/10253/19 і поновити його.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Верховного Суду Синельникова Є. В. про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена..................................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду