Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.04.2020 року у справі №400/2136/19

УХВАЛА

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 400/2136/19

адміністративне провадження № К/9901/30857/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області

на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року

у справі № 400/2136/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Євро-Пласт"

до Головного управління ДПС у Миколаївській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 400/2136/19.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Підставами касаційного оскарження Головне управління ДПС у Миколаївській області зазначає пункти 1, 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Порушення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України скаржник вбачає в тому, що при ухваленні судових рішень суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №2а-19379/11/2670, від 23 січня 2018 року у справі №2а-1870/5800/12, від 16 січня 2018 року у справі №2а-7075/12/2670, від 19 лютого 2019 року у справі № 810/3124/15, від 25 квітня 2019 року у справі № 808/3769/16, від 25 червня 2018 року у справі № 803/1923/13-а.

При цьому скаржник зазначає, що судом не застосовані пункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Разом з тим при поданні касаційної скарги на підставі пункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

У справі, у якій подана ця касаційна скарга, висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що достатньою та необхідною правовою підставою для визнання господарських операцій такими, що дійсно відбулися, є одночасна сукупність наступних умов: 1) підтвердження їх товарності відповідними первинними та іншими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду та містять інформацію про зміст та обсяг операції і рух товарів; 2) факт використання суб'єктом господарювання придбаних товарів у його господарській діяльності; 3) наявність ділової мети, розумних економічних причин, економічного ефекту в результаті господарської діяльності. Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що рух товару, послуг та коштів, факт поставки товару, послуг, їх оприбуткування, зберігання, використання в подальшій господарській діяльності підприємства, господарська мета спірних операцій та їх економічна доцільність підтверджується відповідними первинними документами, які за формою та змістом узгоджуються з приписами частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Такі висновки суду не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема і у постановах, які наведені скаржником.

Варто зауважити, що скаржником зроблено витяги з судових рішеннях у різних справах, в яких наведено оцінку того чи іншого аргументу контролюючого органу.

Натомість, суд апеляційної інстанції у цій справі надавав оцінку сукупності обставин, оскільки надання оцінки кожному окремому аргументу сторони без урахування інших унеможливило б всебічний і об'єктивний розгляд справи.

Натомість, наявність судових рішень про відмову в задоволенні позовів платників податків не може свідчити про застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм права без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, та стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.

Порушення пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України, на думку скаржника, полягає у порушенні судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статті 90 КАС України.

Формально посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме статті 90 КАС України, скаржник не розкриває зміст такого порушення та не обґрунтовує, в чому саме він вбачає порушення судом цих норм.

У разі подання касаційної скарги на підставі статті 90 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у статті 90 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 400/2136/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Євро-Пласт" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова