Історія справи

Постанова КАС ВП від 29.06.2023 року у справі №640/11915/19
Постанова КАС ВП від 29.06.2023 року у справі №640/11915/19
Ухвала КАС ВП від 20.05.2021 року у справі №640/11915/19

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

16 липня 2021 року

м. Київ

справа №640/11915/19

провадження №К/9901/17533/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі № 640/11915/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" до Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, Державної служби геології та надр України про визнання протиправним і скасування припису та наказу,

установив:

Товариство з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, Державної служби геології та надр України, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття припис Південого міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 29.11.2018 №108/2461-3;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 11.03.2019 №76 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів", яким внесено зміни до пункту 2 додатку до наказу Держгеонадра від 19.12.2016 №489 в частині доповнення підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.04.2001 №2461.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
07.04.2021, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправним припис Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від
29.11.2018 №8108/2461-З в частині, яка стосується зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" усунути порушення статті 24 Кодексу України про надра у зв'язку з невиконанням пункту угоди від 29.09.2016 №2461 про умови користування надрами, а саме не проведенням повторної державної експертизи (через кожні п'ять років) та оцінки запасів Чапаєвського родовища цегельної сировини;

- визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 11.03.2019 №76 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів", яким внесено зміни до пункту 2 додатку до наказу Держгеонадра від 19.12.2016 №489, в частині зазначення підстав для зупинення дії наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" спеціального дозволу на користування надрами від
27.04.2001 №2461;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Державна служба геології та надр України з вказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2021 касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без руху та запропоновано скаржнику усунути недоліки касаційної скарги, а саме: навести обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до положень частини 4 статті 328 КАС України у її логічному взаємозв'язку з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

03.06.2021 Державна служба геології та надр України надіслала клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, у якому в якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції вказала неврахування судами попередніх інстанцій практики Верховного Суду, висловленої у постановах від 07.11.2018 у справі № П/811/824/17, від 30.04.2020 у справі № 826/11364/18, а також як на підставу оскарження судових рішень, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження заявник посилався на підпункт "б" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та обґрунтовував відповідні підстави.

Дослідивши зміст поданого клопотання, колегія суддів ухвалою від 14.06.2021 відхилила вказані посилання скаржника та запропонувала повторно навести обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до положень частини 4 статті 328 КАС України у її логічному взаємозв'язку з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, продовживши Державній службі геології та надр України строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником до Верховного Суду було надіслано клопотання, у якому відповідач посилається на підпункт "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та обґрунтовує відповідні підстави.

Дослідивши зміст касаційної скарги та клопотання про усунення недоліків скарги Державної служби геології та надр України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Приписами пунктів 1, 2, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктів 1, 2, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.

Частиною 3 статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.

Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.

Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).

Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.

Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Частиною 3 статті 125 Конституції України розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Частиною 3 статті 125 Конституції України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі.

Окрім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.

Згідно з вимогами частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також наявність обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Водночас ч. 2 ст. 329 КАС України передбачає, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Державна служба геології та надр України пропустила строк на касаційне оскарження, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 07.04.2021, а касаційна скарга подана 12.05.2021 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку "Укрпошта" на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).

У касаційній скарзі Державна служба геології та надр України просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи це тим, що копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 отримала лише 15.04.2021, що підтверджується відповідними доказами.

За наведених обставин та з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів, суд дійшов висновку про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження судового рішення, а відтак і його поновлення.

Керуючись положеннями пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України та підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Клопотання Державної служби геології та надр України про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити Державній службі геології та надр України строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі № 640/11915/19.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
07.04.2021 у справі № 640/11915/19.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя В. М. Кравчук