Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.07.2021 року у справі №460/7218/20

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа №460/7218/20

провадження №К/9901/22718/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 в справі № 460/7218/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII за періоди з 1 січня по 9 березня 2014 року включно та починаючи з 17 липня 2018 року;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент виплати вказаного підвищення, за періоди з 1 січня по 9 березня 2014 року включно та починаючи з 17 липня 2018 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 - скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій за період з 01 січня 2014 року по 09 березня 2014 року та з 17 липня 2018 року по 01 квітня 2020 року - залишено без розгляду.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII з 02 квітня 2020 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII з 02 квітня 2020 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати частково постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2021 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліку касаційної скарги, а саме: надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн.

19.07.2021 та 21.07.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшли заяви, до яких додане платіжне доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1681,60 грн.

Отже, недоліки касаційної скарги усунуто у встановлений Судом строк.

Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Приписами пунктів 1, 2, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктів 1, 2, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.

Частиною 3 статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.

Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.

Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).

Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.

Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Частиною 3 статті 125 Конституції України розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Частиною 3 статті 125 Конституції України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судовому рішенні суду апеляційної інстанції, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої у цій справі.

Окрім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновки Верховного Суду, викладені в рішенні від 23.09.2020 у зразковій справі № 580/2371/20, яке було залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 31.03.2021. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.

Згідно з вимогами частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а також наявність обставин, наведених у підпунктах "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Також у заяві, доданій до касаційної скарги, заявник просить Верховний Суд зупинити виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від
18.05.2021 у справі № 460/7218/20.

За приписами частини 1 статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Надаючи оцінку вимогам поданого клопотання, Верховний Суд керується тим, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання (дії) судових рішень, яке допускається як виняток, мають бути вагомі причини.

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду справи на судове рішення. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено частини 3 статті 334 КАС України.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне надати позивачу строк для подання своїх заперечень щодо заяви відповідача про зупинення виконання судового рішення у цій справі.

Керуючись положеннями пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України та підпунктів "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 в справі № 460/7218/20.

2. Витребувати із Рівненського окружного адміністративного суду справу № 460/7218/20.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

4. Встановити позивачеві строк для подачі відзиву на касаційну скаргу та заперечення на клопотання про зупинення виконання судового рішення, яке оскаржується - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя В. М. Кравчук