Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.08.2021 року у справі №420/1653/20

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

17 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 420/1653/20

адміністративне провадження № К/9901/30053/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В. М.

перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року (колегія у складі суддів Косцової І. П., Осіпова Ю. В., Скрипченка В. О.)

у справі № 420/1653/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

УСТАНОВИЛ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області; відповідач), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про розмір призначеної пенсії;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області розрахувати пенсію, починаючи з
06.12.2017, у розмірі, визначеному ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосувавши розмір заробітної плати позивачки, коефіцієнти її заробітної плати та стажу, показник середньої заробітної плати за 2016-2017 роки, в розмірі 5 377,90 грн, з проведенням розрахунку відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії, починаючи з 06.12.2017, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми, починаючи з 06.12.2017 до їх фактичної виплати, з дотриманням норм Закону про те, що пенсія не може бути меншою за мінімум, встановлений Законом.

Одеський окружний адміністративний суд (суддя Андрухів В. В. ) від 05.11.2020 задовольнив позов частково:

- визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо непроведення ОСОБА_1 розрахунку пенсії, починаючи з 06.12.2017, у розмірі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області провести розрахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 06.12.2017, у розмірі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням розміру заробітної плати згідно довідки від 10.06.2013 № 162/1, виданої Відкритим акціонерним товариством "Пресмаш", коефіцієнтів заробітної плати та стажу, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з проведенням індексації та перерахунку пенсії відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог;

- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат в розмірі 840,80 грн.

Відповідач оскаржив зазначене судове рішення в апеляційному порядку.

П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.07.2021 скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у частині відмови у зобов'язанні ГУ ПФУ в Одеській області провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 з проведенням компенсації втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми, ухвалив у цій частині нове рішення, яким:

- зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 з компенсацією втрати частини доходів;

- в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від
05.11.2020 залишив без змін;

- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат в розмірі 1 261,2 грн.

10.08.2021 відповідач подав касаційну скаргу, що 13.08.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції порушив абз. 1 п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159; позивачу не були нараховані спірні виплати, оскільки було порушено питання про право на такі виплати.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених ч. 1 ст. 328 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.

Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 статті 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

У порушення зазначених вимог процесуального законодавства, ГУ ПФУ в Одеській області не зазначає у касаційній скарзі жодної з визначених ч. 4 ст. 328 КАС України підстав для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції і відповідних обґрунтувань, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.

Покликання скаржника на фундаментальне значення касаційної скарги для формування єдиної правозастосовчої практики, саме по собі не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження; крім того, не підтверджено прикладами неоднакового застосування норм права судами у інших справах у подібних правовідносинах.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Зважаючи на наведене, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід повернути, що не позбавляє відповідача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.

Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі № 420/1653/20 повернути скаржнику.

2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя доповідач В. М. Кравчук