Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.06.2021 року у справі №520/5965/2020

УХВАЛА

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 520/5965/2020

адміністративне провадження № К/9901/19712/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів: Губської О. А., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини А1215

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року

у справі №520/5965/2020

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А1215

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

УСТАНОВИЛ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- стягнути з Військової частини А1215 Міністерства оброни України середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по час фактичної виплати заборгованості, що складає 245 451,00 грн. (двісті сорок п'ять тисяч чотириста п'ятдесят одну гривню);

- відшкодувати ОСОБА_1 витрати на надання професійної правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 7200,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження, адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Військової частини А1215 Міністерства оброни України середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по час фактичної виплати заборгованості, з урахуванням висновків суду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А1215 Міністерства оброни України на користь ОСОБА_1 суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3600,00 грн.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року апеляційну скаргу Військової частини А1215 задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року по справі № 520/5965/2020 скасовано в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Військової частини А1215 Міністерства оброни України середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по час фактичної виплати заборгованості, з урахуванням висновків суду, з прийняттям в цій частині постанови про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення з Військової частини А1215 Міністерства оборони України середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по час фактичної виплати заборгованості, що складає 245451 (двісті сорок п'ять тисяч чотириста п'ятдесят одна) гривня 00 коп., якою:

Стягнуто з Військової частини А1215 Міністерства оброни України на користь ОСОБА_1 середній заробіток/грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 17 травня 2019 року по 27 квітня 2020 року в сумі 15521
(п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять одна) гривня 50 копійок.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року по справі № 520/5965/2020 залишено без змін.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідачем подано касаційну скаргу.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Згідно з положеннями частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини 4 статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду даної справи є протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач в період з 18 травня 2016 року по 17 травня 2019 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині А 1215 Міністерства оборони України.

ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції з 22 лютого 2016 року по 07 квітня 2016 року та отримав статус та посвідчення учасника бойових дій (серія НОМЕР_1 від 01 червня 2016 року. Наказом командира військової частини по стройовій частині від 17 травня 2019 року позивача, прапорщика ОСОБА_1 знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особової військової частини з 17 травня 2019 року.

Отже, позивач є військовослужбовцем та не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції". Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини 2 статті 5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України.

Скаржник зазначає, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Справа яка має виняткове значення для її учасника, може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом, якщо виявлено після апеляційного розгляду справи неоднакове застосування судома апеляційної інстанції одного й того ж положення закону.

Встановлення в КАС України виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи та гарантувати особі права на остаточне та обов'язкове судове рішення.

Також касаційна скарга не містить і доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій питань факту і права згідно з чинним законодавством України, Конвенції, визначення яких вимагає розгляду справи по суті щодо неспроможності держави дотримуватися своїх позитивних зобов'язань в частині регулювання певного виду діяльності, яка має шкідливі наслідки для заявника, а також досягає такого серйозного рівня, що призводить до суттєвого перешкоджання здатності заявника користуватися своїми правами, існувала давно, була добре відома органам влади та має триваючий характер.

Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, також може бути зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики.

Однак, скаржник не навів конкретних фактів наявності значного суспільного інтересу саме до цієї конкретної справи та за таких конкретних обставин.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі, як у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А1215 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №520/5965/2020 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1215 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіО. В. Калашнікова О. А. Губська Н. М. Мартинюк