Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.06.2020 року у справі №420/676/20

УХВАЛА

17 червня 2020 року

Київ

справа №420/676/20

адміністративне провадження №К/9901/13944/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року

у справі №420/676/20

за позовом Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (правонаступник - Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 резолютивної частини постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області) про відкриття виконавчого провадження №~organization0~ від 12 грудня 2019 року про стягнення з боржника виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області про стягнення виконавчого збору у розмірі 3750686,03 грн. по виконавчому провадженню №~organization1~ від 12 грудня 2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року позов задоволено.

- визнано протиправним та скасовано пункт 3 резолютивної частини постанови Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області про відкриття виконавчого провадження № ~organization2~ від 12 грудня 2019 року про стягнення з боржника виконавчого збору;

- визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області про стягнення виконавчого збору у розмірі 3750686,03 грн. по виконавчому провадженню № ~organization3~ від 12 грудня 2019 року;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" судові витрати у розмірі 21020 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року в частині неправомірного стягнення судового збору з Головного територіального управління юстиції в Одеській області, передбаченого ч. 2.3.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а саме, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою або фізичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Одеса) залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року залишено без змін.

01 червня 2020 року до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 21020,00 грн, та прийняти нову постанову, якою змінити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року в частині неправомірного стягнення судового збору з відповідача у сумі 21020,00 грн. на відповідну суму судового збору з розрахунку позовних вимог немайнового характеру, а саме - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, скаржником в касаційній скарзі такі обставини теж не зазначені, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що вказаний позов відноситься до категорії немайнових справ, суд зазначає, що спір стосовно оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновим.

Отже, оскільки вимоги щодо визнання протиправними та скасування постанови органу державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, внаслідок якої відбувається зміна майнового стану юридичної особи (Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"), є вимогами майнового характеру, колегія судів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у цій справі, судового збору у сумі 21020,00 грн., розмір якого відповідає ставці судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду у справі №802/504/17-а від 20 травня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 287, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі №420/676/20.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.........................................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду