Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2018 року у справі №2а-575/08

УХВАЛА

14 червня 2018 року

Київ

справа №2а-575/08

провадження №К/9901/50041/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 до Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

05 травня 2018 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою на зазначені судові рішення.

Верховний Суд ухвалою від 10 травня 2018 року визнав неповажними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року та залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3, надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів, а також усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

При цьому суд установив, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 09 липня 2009 року, а касаційну скаргу подано 05 травня 2018 року, тобто з пропуском двадцятиденного строку на касаційне оскарження.

Копію зазначеної ухвали вручено заявникові 22 травня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штрихкодовим ідентифікатором УДППЗ "Укрпошта" 0102923560839.

04 червня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 про усунення недоліків касаційної скарги.

В обґрунтування доводів щодо поважності пропуску строку на касаційне оскарження автор касаційної скарги стверджує, що копію рішення суду апеляційної інстанції отримав 06 квітня 2018 року, про що свідчить розписка. Зазначає також, що ОСОБА_3 особисто участі у розгляді справи не приймав, а його інтереси представляв представник, який як вбачається з рішення апеляційної інстанції участі у розгляді апеляційної скарги не приймав.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем указаного строку та відсутність підстав для його поновлення, адже позивач, звернувшись із касаційною скаргою з пропуском строку двадцятиденного строку на касаційне оскарження майже 9 років не навів переконливих доводів, які б у своїй сукупності свідчили про об'єктивну, тобто таку, що сталася за незалежних від позивача обставин, неможливість вчасного звернення з касаційною скаргою.

З огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування цієї Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

На переконання суду, невжиття позивачем у цій справі вчасних заходів щодо з'ясування стану розгляду адміністративної справи та вчасного касаційного оскарження, в тому числі з використанням інституту представництва, не можуть давати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

У свою чергу, безпідставний перегляд судового рішення, що набрало законної сили, майже 9 років, матиме наслідком порушення одного з фундаментальних аспектів верховенства права - принципу юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Згідно з частиною 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд застосовує вказану норму процесуального закону з урахуванням вимог підпункту 14 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 333, підпунктом 14 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року у справі № 2а-575/08 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 до Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

В. М. Шарапа